Зміны в СКУтНіЕМ. А коли засіданя?

Представникы німецкой меншыны по близко двох роках закінчыли завішыня свойой діяльности в Спільній Комісиі Уряду та Нацийональных і Етнічных Меншын. То консеквенция того, што уряд привернул три годины німецкого языка як языка меншыны в школах. О своім рішыню поінформували премєра.

Репрезентанты німцекой меншыны Рафал Бартек і Бернард Ґайда в послідній понедільок 19. лютого/фебруара поінформували писемно премєра Дональда Туска, што вертают до роботы в Комісиі. Свою участ в діянях Комісиі завісили 1. квітня/апріля 2022 рока.

Причыном завішыня діяльности в СКУтНіЕМ была дискримінация діти, котры вчыли ся німецкого языка як языка меншыны, а котрым рішыньом товдышнього міністра едукациі Пшемыслава Чарнека одобрали дві лекцийны годины того языка. Рішыня о завішыню діяльности репрезентантів німецкой меншыны стрітило ся з критиком товдышньой урядовой страны, але векшіст представників дальшых меншын в СКУтНіЕМ поперла протест Рафала Бартека і Бернарда Ґайды.

Праві два рокы по тым рішыню і зміні уряду репрезентанты рішыли вернути до робіт в СКУтНіЕМ. «Кінчыт ся дискримінация діти німецкой меншыны в Польщы, а в слід за тым і мы возновляме роботу в тым урядовым тілі» – бесідує Рафал Бартек, ведучый Союзу Німецкых Стоваришынь в Польщы.

Конец дискримінациі, але конечны дальшы зміны

СКУтНіЕМ в новій каденциі Сойму не зачала іщы свойой роботы, але як підкрислят Бернард Ґайда, представникы меншыновой страны в Комісиі надіют ся, што скоро ся тото стане. «Даєме такій кредит довіря новому урядови, же розпоряджыня в справі повороту трьох годин німецкого языка ввойде в жытя 1. вересня/септембра, зато пару місяців скорше вертаме до Комісиі» – подає Бернард Ґайда.

В писмі адресуваным до премєра Дональда Туска, репрезентанты німецкой меншыны высловили надію, што «правны розвязаня вводячы дискримінацию окрисленой ґрупы осіб з огляду на нацийональніст і ріжницюючы меншыновы соспільности медже собом николи уж не вернут до практик хоснуваных в демократичній державі права».

Подля авторів писма, «закінчыня диксримінациі може быти добрым зачатком позитивных змін в обшыри меншыновой політикы в Польщы, котрій од років посвячат ся за мало увагы, што реґулярні вызвучат в черговых критичных рапортах Рады Европы, што тыкают той темы».

Што з Лемками?

О кілько проблем з дискримінацийом німецкой меншыны повело ся успішні розвязати, то лемківскы проблемы дале остают іґноруваны. Як подал редакциі проф. Штефан Дудра, представник лемківской меншыны в СКУтНіЕМ, аж на майовым засіданю Соймова Комісия Нацийональных і Етнічных Меншын займе ся справом выгашыня Інститутом Нацийональной Памяти досліджыня, што тыкат акциі «Вісла». Тема засіданя Соймовой Комісиі НіЕМ буде получена зо справом «звороту лемківскых лісів», о котрій зробило ся голосно по публикациі допису «Piąty rozbiór Polski» ориґінальні на сайті wp.pl і навязуючым до него скандаличным выступліню посланця Ґжеґожа Брауна.

Припомнийме, што обі справы выникнули кінцьом листопада/новембра і початком грудня/децембра минулого рока, а Соймова Комісия Нацийональных і Етнічных Меншын од осінніх выборів засідала уж 5 разів, в тым першыраз в новым складі 21. листопада/новембра 2023 р.

Стоваришыня «Руска Бурса» в Ґорлицях реаґує одраз. Комісия Посольской Етикы не видит проблему

Стоваришыня «Руска Бурса» в Ґорлицях одраз зареаґувало на представлене Інститутом Нацийональной Памяти фальшуваня істориі і шкалюваня мена лемківской соспільности і зложыло офіцийне зажаліня до Округового Суду в Варшаві, в котрым в цілости заскаржыло постановліня выгашыня досліджыня ІНП в справі акциі «Вісла». На внесок орґанізациі справом заняло ся Бюро Омбудсмана – Ґрупа Карного Права.

Окрем того Стоваришыня «Руска Бурса» по шовіністичным выступліню посланця Ґжеґожа Брауна, вчас котрого в ксенофобічный і ненавистный спосіб выповідал ся о лемківскій меншыні, скєрувало шор писм до одповідніх інституций, в якых реаґує на образливы слова посланця Конфедерациі.

В наслідстві писм справа была передана до соймовой Комісиі Посольской Етикы, але тота не узнала за конечне заняти ся словами посланця Брауна. В писмі з дня 12. січня/януара тр. Комісия ляконічні подала, што: «[Комісия Посольской Етикы – прип. ред.] підняла рішыня не піднимати ініциятивы розсмотрюваня справы». На просьбу подати арґументацию такого рішыня Стоваришыня не дождало ся дотепер одповіди.

Стоваришыня Лемків – найстарша повыселенча лемківска орґанізациі в Польщы, так само зареаґувала на обі справы і 12. грудня/децембра минулого рока оприлюднила комунікат, в якым потуплят рішыня Інституту Нацийональной Памяти вс. ремісиі слідства што до рішыня з 1947 р. о проведіню акциі «Вісла». Заєдно в тым комунікаті Стоваришыня Лемків однесло ся до неправдивых інформаций допису редакциі Wirtualna Polska пн. «Piąty rozbiór Polski». Орґанізация заявила, што подаваны там інформациі сут шкалюючы і ничым неоправданы. Так само тіж сеса орґанізация заскаржыла постановліня выгашыня досліджыня ІНП в справі акциі «Вісла».

Oд липця до…?

Соймова Комісия Нацийональных і Етнічных Меншын помимо вельох своіх засідань уж по тых подіях не заняла ся справами дискримінациі лемківской меншыны, але на другым своім засіданю, 13. грудня/децембра 2023 р. одраз приняла офіцийне становиско в справі антисеміцкого выступліня Ґжеґожа Брауна з попереднього дня – посол Браун 12. грдуня/децембра 2023 р. в акті ненависти загасил, выкрикуючы антисеміцкы госла, в соймі гасницьом ханукову менору.

Стоваришыня «Руска Бурса» одраз потупило ганебный чын посланця і высловило солідарніст з жыдівском меншыном.

Спільна Комісия Уярду та Нацийональных і Етнічных Меншын, в якій засідают за лемківску меншыну проф. Штефан Дудра і др Мирослава Копыстяньска, посліднє засіданя мала аж в липци/юлию 2023 рока і, як подал нам проф. Штефан Дудра – брак є іщы выначеного терміну засіданя в новым складі (по зміні уряду влады, a што за тым іде – вызначыню новых представників м.ін. зо страны ріжных міністерств).

Згідні з Aрт. 23. 2. 5. Уставы з дня 6. січня/януара 2005 р. о нацийональных і етнічных меншынах та о реґіональным языку до задач Спільной Комісиі належыт «підниманя діянь для протидіяня дискримінациі осіб, што належат до меншыны». Ци СКУтНіЕМ займе ся лемківскыма справами?

Фот. Представникы меншыновой страны СКУтНіЕМ стрітили ся з маршалком Сойму Шымоном Головньом