Зазрийме на полудне – «Говорить Пряшів» – пятниця, 18.10 год.

Як сте певно чули, польскы політикы хотят так поробити, жебы Лемкы не могли ся уж нияк выстарати за забраны ім нелеґально лісы. То барз болит, бо то подвійна несправедливіст. Тым більше кєд днешні урядуючы так барз хотят воювати з давным комуністичным системом.

Но, не іде ім якоси. Такы сут правильны, жебы чыстити вшытко, што з давным ся тямит. Сут поспішны, жебы зваляти памятникы, жебы заміняти таблиці і назвы улиц. Але якоси ім не спішно направити кривду комуністичных власти. Не спішно ім скасувати незаконны декреты, якы довели до вынародовліня і выцицканя польскых громадян лемківской нацийональности. Того ся уж не видит.

20. липця/юлия, кєд проходило засіданя соймовой меншыновой комісиі, чути было і такы голосы зо страны той найвеце «правильной» части польской політичной сцены, же шак і товды, і тепер была Польща, зато неє за барз о чым розправляти, же штоси за комуны было злі роблене, же было порушыня права.

При нагоді запрошыня вас на дальшый одтинок проґраму «Говорить Пряшів» хоче ся чловек послужыти аналоґійом. Призрийме ся Словациі – державі, яка надзвычайно (з нашого пункту пізріня) дбат на нацийональны меншыны. Гей, то як раз тота держава, кєд оптанты, хотіли вернути з далекой Волыни домів, на Пряшівщыну, допомагала ім зорґанізувати переізд назад і жыти наново. Лем жебы такє годна была робити держава, мусит она респектувати громадяньскы права і мати хоц кус почутя одповідальности за чорны плямы свойой істориі.

А «Говорить Пряшів» традицийно о 18.10 год. Прошу, зазрийме на полудне.