Засідав народностный выбор. Першый раз із новым уповномоченым

На своїм 52-ім засіданю зышов ся в середу 20-го марца 2024-го року в братіславскім владнім готелі Bôrik Выбор про народностны меншыны і етнічны ґрупы Рады влады Словацькой републікы про людьскы права, народностны меншыны і родову рівность.

Народностный выбор першый раз засідав із новым председом Акошом Гороньом. Председом выбору є уповномоченый влады Словацькой републікы про народностны меншыны. Попереднє засіданя одбыло ся без председы, кедьже 25-го октобра минувшого року быв з посады одкликаный Ласло Буковскый, а новый уповномоченый быв выменованый аж ку 21-му децембру, причім засіданя выбору было 6-го децембра.

Новы членове выбору

Окрім уповномоченого першым засіданьом выбору то было і про державного секретаря Міністерства справедливости Словацькой републікы Катарину Рошковані – за штатну справу, а Маріяна Балоґа, представителя ромской народностной меншыны, котрым Горонь на початку передав декреты.

Балоґ вычеряв у выборі Александра Дашка. Тот зрік ся свого членства у выборі по тім, што быв ку 14-му новембру минувшого рока выменованый за уповномоченого влады Словацькой републікы про ромскы комуніты.

Новый уповномоченый так само на засіданю представив візію свойой роботы, вызвав представителів меншын, жебы звертали ся до нього при рішіню своїх проблем, а так само, жебы кликали го на свої події, бо хоче познакомити ся із жывотом вшыткых народностных меншын.

Знова бісідовало ся о фонді

В рамках проґраму засіданя знова бісідовало ся о Фонді на підпору културы народностных меншын. Інформацію о діятельности реферовала директорка фонду Алена Котванова, котра про членів выбору приготовила передом майже 30-сторінковый документ.

Членове народностного выбору дістали детайлны даны о роботі фонду за 2023-ій рік, о фінанціях, котры были розділены меджі меншыны ці кількости жадостей о підпору проєктів, котры были минулый рік поданы, а кілько з них підпореных было.

Котванова так само інформовала о складі новых фаховых рад, кедьже попереднім радам минулый рік кінчів мандат і восени проходили новы вольбы. Русиньска меншына, так як в попередніх роках, вырішыла мати єдну фахову раду, котра оцінює вшыткы три области підпорьованой културы. Про три рады вырішыли лем мадярьска і ромска меншына.

Представитель вєтнамской, найновішой признаной меншыны на Словакії, підняв вопрос фінанцованя вєтнамской културы у 2024-ім році. Но правда є така, же тота меншына в році 2024 не дістане жадну підпору з Фонду на підпору културы народностных меншын.

Жебы Вєтнамці годны были здобывати грошы з фонду, треба змінити закон о фонді, в котрім ся уж буде раховати і з вєтнамсков меншынов а наново перерозділять ся ґрантовы фінанції меджі 14, не 13 меншын як дотеперь.

Новелізація закона перешла в Народній раді Словацькой републікы першым чітаньом. Покля перейде і далшым чітаньом а нова верзія закона буде схвалена, вєтнамска меншына бы мала мати можливость здобывати фінанції уж в році 2025.

Припоминаме, же ку новелізації закона, на основі пожадавкы народностного выбору, была зряджена і робоча ґрупа, в котрій мають преставителів меншыны. За русиньску меншыну быв номінованый председа Округлого стола Русинів Словакії Петро Штефаняк.

Меншыны хотіли робочу ґрупу зато, бо жадали, жебы кедь ся робить новелізація закона, не было то лем о тім, же ся прикапчать до закона вєтнамска меншына, але жебы в ній были рішены і зміны, по котрых меншыны кличуть цілы рокы на основі скушеностей з проблематічныма статями закона.

Мусиме конштатовати, же робоча ґрупа зышла ся лем раз, в октобрі 2023-го року, а в пропозіції новелізації, котра дістала ся до парламенту і перешла першым чітаньом, не были залучены жадны припомінкы, котры вышли з робочой ґрупы. В пропозіції рішыли лем участь Вєтнамців у фонді.

За інформаціями, котры одзвучали і на засіданю, робоча ґрупа бы мала быти скликана в найблизшім часі. Зіставать вопросом, ці холем штось подарить ся просадити до нового закона перед другым чітаньом.

До дозорной рады іде Конрад Ріґо

Членове выбору, палаты за народностны меншыны, на засіданю выберали і нового члена Дозорной рады Фонду на підпору културы народностных меншын. Представителі меншын могли передом номіновати кандідатів, з котрых ся пак выберало.

За русиньску меншыну быв наперед номінованый Мілан Ян Піліп, котрый є вєдно із Петром Медвідьом а Мартіном Карашом членом народностного выбору. На остатню хвілю, пару днів перед засіданьом, было русиньскым передставителям оголошене, же Піліп не сповнює вшыткы пожадавкы.

На основі того рішіня русиньска меншына номіновала Любоміра Кубічку, правника, котрый довгодобо занимать ся публічным обстараваньом. Двараз быв у ведучіх позіціях повязаных з обстараваньом на Міністерстві внутрішніх справ Словацькой републікы, моментално є на ведучій позіції на Уряді про публічне обстараваня.

Окрім Русинів уж мали номінантів лем представителі мадярьской меншыны, і то двох. Першов была правничка Андреа Клабузаі, котра послідні штири рокы была проєктовов манажерков Фонду малых проєктів про западну часть проґрамовой теріторії.

Мадярьска меншына номіновала і Конрада Ріґо, економа, корый быв у роках 2016 – 2020 державным секретарьом Міністерства културы Словацькой републікы як номінант партії Most-Híd.

Вольба проходила тайным голосованьом. Найменше голосів в першім колі дістала Андреа Клабузаі. Кедьже нихто з номінованых в першім колі не мав над 50 процент голосів, до другого кола пуступив Кубічка і Ріґо.

В другім колі тайной вольбы выграв Конрад Ріґо, котрый буде за Выбор про народностны меншыны і етнічны ґрупы Рады влады Словацькой републікы про людьскы права, народностны меншыны і родову рівность рекомендованый за члена Дозорной рады Фонду на підпору културы народностных меншын.

Пропозіція буде передложена міністерці културы, кедьже якраз шеф резорту културы має право выменовати члена Дозорной рады.

Хоснованя языків народностных меншын

Уповномоченый Акош Горонь на засіданю прочітав і Інформацію о актуалнім стані хоснованя языків народностных меншын за 2023-ій рік. Уповномоченый звернув увагу, же його уряд в попереднім році рішыв 13 подань, котры дотуляли ся можливого порушованя закона, котрый рішыть хоснованя языків народностных меншын. Сім было уж выбавленых, шість є іщі все в штадію рішіня.

Так само у своїй оцінці припомянув, же в минулім році было схвалене Наряджіня влады Словацькой републікы ч. 35/2023 З. з., котрым ся выдає список сел і міст, в котрых гражданы Словацькой републікы, котры належать до народностной меншыны, творять мінімлано 15 процент населіня, што од 1-го марца минувшого року розшырило хоснованя языків народностных меншын до далшых 157 сел і міст.

З того 87 є русиньскых, 64 ромскых, 5 мадярьскых і 1 німецьке село. В повязаню з тым Уряд уповномоченого ословив вшыткы села і міста, котры по новому дістали ся до списку, і подав їм предметну інформацію, жебы знали, якы мають повинности і можливости в рамках самосправы у тій области.

Горонь бісідовав і о далшых актівностях, котры ся реалізовали, або ся реалізують, жебы укріпіти право на хоснованя меншынового языка в практіці. Іде наприклад о першы значкы на драгах, котры уж суть і в языку меншыны.

Векшы компетенції про уповномоченого

Пунктом проґраму была і Інформації о посилніню компетенцій уповномоченого влады СР про народностны меншыны. Меншыны довгодобо кличуть по тім, же позіція уповномоченого і выбору бы мали бити силнішы.

Пропоновали наприклад, жебы выбор знова став Радов про народностны меншыны, а уповномоченый быв підпредседом влады, як то было на початку. З тым натеперь якбач не мож раховати, но новый Штатут уповномоченого влады СР про народностны меншыны, котрый быв передложеный до меджірезортного припомінкового процесу, предсі лем рахує з міцнішым уповмоченым.

Покля перейде зміна, пак бы меджі новы компетенції уповномоченого мала належати наприклад коордінації роботы уповномоченого і на уровни председы влады і розшыріня можливости при передкладаню пропозіцій на засіданя влады і посередництвом председы влады.

Уповномоченый бы мав мати і роль медіачного орґану в области прав і поставліня народностных меншын, кедь буде таков задачов повіреный, розшырити бы ся му мали і компетенції о співпрацу з централныма орґанами штатной справы, мав бы брати участь на повніню задач, якы выходять з акчных планів у области прав і поставліня народностных меншын, становльовати обовязуючу термінолоґію в языках народностных меншын про урядный контакт, ці рішыти ґеоґрафічны назвы в языках народностных меншын.

Членове выбору підпорили посилніня компетенцій уповномоченого. Но єдночасно представитель Русинів Мілан Ян Піліп звернув увагу, же з приданьом компетенцій прибуде і роботы, а покля Уряд уповномоченого не здобуде далшы місця про робітників уряду, ціла аґенда, а теперь векша, зістане на теперішнім чіслі робітників, што може быти проблематічне.

Бісідовало ся і о RTVS

Членове выбору дістали на засіданю так само інформації з боку Міністерства загранічных діл і европскых справ, за котре на выбор ходить Барбара Ілкова.

Ілкова інформовала о Інформації о рекомендаціях Высокого комісаря ОБСЕ про народностны меншыны Каірата Абдрахманова о ефектівній партіціпації народностных меншын в соціалній і господарьскій области, Інформації о рекомендаціях Комітету міністрів Рады Европы о актівній політічній участи молодежы народностных меншын, а так само о Інформації о актуалнім проходжіню 6-го кола моніторованя імплементації Рамкового договору на охрану народностных меншын і Европской харты реґіоналных або меншыновых языків у Словацькій републіці.

Хоць в першій верзії проґраму засіданя быв і пункт о діятельности Радія і телевізії Словакії (RTVS), на основі того, же Аттіла Ловас, директор Секції народностного высыланя, з робочіх причін оправдав ся за неучасть, пункт быв вычеркнутый.

Наперек тому представитель русиньской меншыны Петро Медвідь попросив проблематіку RTVS вернути до пункту Різне, кедьже сучасна влада в скороченім леґіслатівнім процесі рихтує трансформацію, створіня новой інштітуції.

Медвідь звернув увагу на то, же RTVS має обовязкы і односно меншын в рамках меншынового высыланя, і так ся позвідав представителів Міністерства културы і Уряду уповномоченого влады СР про народностны меншыны, што бы значіла про народностны меншыны трансформація інштітуції.

Представитель Міністерства културы повів, же не є приготовленый на тоту тему. Золтан Ковач з Уряду уповномоченого повів, же як смотрили на новый закон, пункты о народностнім высыланю были скопірованы із сучасного закона, і в тім бы не мало прийти ку зміні.

Медвідь звернув увагу, же і кедь были скопірованы статі о часовых дотаціях про народностне высыланя, не мож знати, як буде ся реформовати веджіня, упорядкованя народностных редакцій і далшы з тым повязаны проблемы, а меншыны не были покликаны конзултовати тоты зміны. Так само быв положеный вопрос, ці бы меншыны не хотіли ся высловити ку тому, ці хочеме мати на Словакії верейноправне телерадіо – публічну службу, або штатне телерадіо, як то декларує в рамках своїх інтересів і підпредседа парламенту Андрей Данко.

Петро Медвідь, Мілан Ян Піліп і Зузана Гавірова, котра є членков за ромску меншыну, дістали простор наформуловати узнесіня односно той темы. Кедьже членове выбору не знали ся доїднати на тім, ці хотять голосовати за наформуловане узнесіня, і не хотіли робити „політічне“ узнесіня, задачу наформуловати нове узнесіня дістала Клавдія Секереш, котра є членков за мадярьску меншыну. О узнесіню ся буде в найблизшых днях голосовати per rollam.

Найблизше засіданя народностного выбору было уповномоченым оголошене на місяць юн того року.