Засіданя Соймовой Комісиі Нацийональных і Етнічных Меншын прошло на Підляшы

Перед тыжньом, в понедільок 10. червця/юнія 2024 р. в Маршалківскым Уряді Підляшского Воєвідства прошло выіздове засіданя соймовой Комісиі Нацийональных і Етнічных Меншын.

Роля едукациі в підтримуваню достоменности, бесіда о плеканю традиций та презентация найважнійшых даных, што тыкают меншын, якы прожывают на Підляшы – то были головны темы засіданя соймовой комісиі з участю представників нацийональных меншын реґіону. Вынятково прошло в Маршалківскым Уряді Підляшского Воєвідства, а серед запрошеных гости был. м.ін. маршалок воєвідства Лукаш Прокорим.

«Символом нашого реґіону сут як раз нацийональны меншыны. Наш локальный екуменізм єст нашом вартістю. В підляшскым воєвідстві жыют представникы ріжных народів і конфесий: мусульманы, православны, євангеликы, ци Жыды – вшыткы гев знаме жыти в згоді, спілпрацувати і творити спільну реальніст. Хотіл бы-м Вам заґарантувати, же для ня і для каждого представника заряду воєвідства справы меншын сут барз важны» – бесідувал маршалок Прокорим.

Даны, што тыкают меншын, якы жыют в реґіоні, запрезентували представникы Міністерства Внутрішніх Справ і Адміністрациі. Передали, же на терені підляшского жыют представникы вшыктых нацийональных меншын, якы уняты в уставі, а найчысленнійшы то: білоруска меншына (23 тис.), литовска (4,5 тис.) та украіньска (2,5 тис.). Поінформували тіж о высокости дотаций, якы меншыны отримали протягом минулого і теперішнього років, што было основом дальшой бесіды.

Проблемы з фінансуваньом, потреба інституций

Др Анджей Артемюк, якій репрезентує Союз Украінців Підляша, был єдном з осіб, яка забрала голос в справі теперішнього систему підпертя.

«Дієме в ритмі річных дотаций і річного фінансуваня. То цільовы і підметовы дотациі. Тото розвязаня є кус проблематичне. Не маме добрі зінституцийонализуваной нашой діяльности. Хотіли бы сме інституциі культуры на взір інчых меншын з терену Підляша. Ждеме підпертя ініцияивы і єй реализациі в найблизшым часі» – бесідувал Артемюк.

Вказал тіж на проблем заникаючой культуры меншын, а особливо діалектів. В його опініі такій стан могло бы змінити векше заінтересуваня державы в тій обшыри. Бо, як підкрислял, для меншын то пріоритетова справа.

«Протягом послідніх 20-30 років міцно зменшыло ся плеканя языків меншын. Явит ся гев дилема для державы, ци хоронити тоту культуру, ци позволити єй загыбнути» – бесідувал Григорий Курпиянович, ведучый Украіньского Товариства, спілведучый Спільной Комісиі Уряду та Нацийоанльных і Етнічных Меншын.

Конечніст системвой охороны языків

Конечніст діянь в тій обшыри підкрисляли тіж особы, якы діют при Загальноосівтнім Ліцею з Додатковом Науком Вчыня Білоруского Языка в Гайнівці. Ученикы резиґнуют гын з наукы білоруского языка, мимо же є він статутово обовязковый. В тым примірі за таку ситуацию обвинят ся змінену в 2022 році інтерпретацию переписів права тыкаючу шкіл з обовязковым вчыньом языка нацийональных меншын. Подля ней школяре можут ся вчыти білоруского языка подля добровільного выбору.

«Хочеме выступити з апельом упорядкуваня ситуациі в нашым ліцею. Од 75 років в нашым ліцею білорускій язык был вымаганый. Быто то так зорґанізуване і діяло» – бесідувала о справі Ніна Лукасік, начальничка Департаменту Социяльных Справ Повітового Староства в Гайнівці.

О потребі захованя языка меншны в процесі едукациі выповіл ся тіж Ігор Лукашук, директор гайнівской школы.

«Достал єм рекомендациі, котры ня правні зобовязуют, хоц стоят в пілперечности з місийом і статутом школы. Долучам ся до апелю о розвязаня той ситуациі. Є то тым барже прикре, же діє ся тото в підляшскым, скарбници нацийональных меншын» – підкрислил директор.

В дискусиі брали участ не лем представникы МВСіА, але тіж Міністерства Нацийональной Едукациі – як ґарантували, діалоґ поможе выпрацувати розвязаня оперты на реальных потребах етнічных і реліґійных меншын.

В засіданю участны были тіж м.ін. підляшскій воєвода Павел Крутуль, віцепрезидент Білогостоку Марек Масальскій і віцепрезидент Томаш Клім, посланкыня на Сойм Барбара Окула і Аґнєшка Крокос-Янчыло, підляшска кураторка освіты.

Фот. podlaskie.eu, Кжыштоф Душыньскій