Закон і розум

Мукачево вже раз, недавно, выграло боротьбу, в котрій то не могло скінчіти іншак, покля одповідны власти на Україні мають холем дакус розуму. Як скінчіть боротьба нова, не знаме, но є то выбер меджі законом і розумом.

Мукачево і його жытелі іщі не стигли порядно выдыхнути по тім, што довгый час войовали, жебы была офіціално принавернута історічна назва міста і перестала ся хосновати выдумка „Мукачеве“, і уж Геннадій Москлаь, голова Закарпатьской областной адміністрації вытягнув до боя нового. Дві уліці історінчого русиньского міста, котре все мало характер козмополітный, кідже в нім жыли окрім Русинів і далшы народностны меншыны – наприклад Мадярі і Жыды, дав переменовати із свойов адміністратівнов перепутьов на уліці Степана Бандеры і Романа Шухевіча. Но повічте, хто бы вже по такых „героях Україны“ хотів мати названы уліці, навеце, кідь тоты „герої“ не мають нич із тов теріторійов, і в непосліднім ряді, кідь тоты „герої“ не суть героями, а празвычайныма злочінцями, при котрых лем зіставать стояти розум, же то Европа тихо толерує і коло того роздавать безвізы.

Мено Бандеры екстра представльовати не є треба. Хто бы ся інтересовав о того другого, най собі дашто прочітать о Нахтіґалі, чуджінецькім україньскім леґіоні німецького Вермахту. Шухевіч там быв „командир“, самособов окрім того мав богату діялность в рамках ОУН-УПА.

Перед тым, як бы люди в паніці зачали втікати з тых уліць (бо хто вже бы там хотів мати адресу, ці домашню або фіремну, правда?) і могли бы ся з них стати мертвы зоны міста як в апокаліптічных філмах, Мукачівска містьска рада зо свойов головов Андрійом Балогом прияла рішіня, же уліці будуть поменованы по Любомірови Гузарови і Андрейови Шептицькім. Не жебы ся не дали найти і іншы мена, но суть то все обще ліпше сприниманы особы і – ліпше тверде заголовча, як колячій дріт.

На Москальову реакцію довго не требало чекати. Бісідує, же закон є по його боці, містьска рада робить незаконно, офіціално суть все реґістрованы назвы уліць Бандеры і Шухевіча, а не уліці, якы выдумала містьска рада, но і много далшого. Припоминаня Москальом того, же переменованя уліць на уліці Бандеры і Шухевіча было в рамках декомунізації, є уж лем золотый клинець, над котрым бы ся треба было сміяти, кібы ся не хотіло плакати.

Так ці так, по тім, што Мукачево выграло боротьбу, же є Мукачевом, чекать го якбач далша боротьба, в котрій іде о то, жебы на мапі міста не были чорны скверны, за котры ся треба ганьбити, і котры выкликують планы чутя у самых домашніх, котры бы ся першорядо дома мали чути добрі.

Москаль може оперовати з тым, же закон є по його боці, може собі глядати міліон арґументів і може ся докінця і судити. Но в тім самім моменті собі мусить усвідомити, же під собов ріже конарь. Покля собі жытелі Мукачева выберали містьску раду і голову містьской рады, його собі нелем в Мукачеві, але в цілій области не выбрав нихто. Кідь бісідує о різных провокаціях і пробах о дестабілізацію области, мав бы собі усвідомити, же моментално є він тот, хто робить дестабілізацію, кідь буде од людей вымушати, жебы прославляли героїв, котры про них героями не суть. Кідь не хоче сам быти тым, хто буде будьякій формі дестабілізації средством, пак бы собі мав усвідомити, же законы мають быти про людей, а не про державных урядників і їх вказованя силы. І даколи треба дати предность здравому розуму і зробити так, жебы то было і законно в порядку. В тім припаді є такым рішіньом то, же сам цофне і прийме рішіня Мукачівской містьской рады, котра прямо заступать жытелів міста, і зробить вшытко про то, жебы новы назвы уліць – Гузара і Шептицького, были і офіціално зареґістрованы, жебы были в згоді з леґіслатівов.

Мукачеву і його жытелям, но і Геннадійови Москальови жычу, жебы знова раз выграв здравый розум. Він є многораз справедливішый як закон.

(Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm.)

Жрідло фотоґрафії: pixabay.com.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА