З тыжденника но. 6: «Скоропис»

Но і вышло. Кошелі з русиньскым орнаментом для великого і славного Джіма Морісона, фронтмена ґрупы «The Doors», шыла сама Юлия Завацка-Вархола, што доказало, же не лем крас співала, але была женом вельох талантів. Сорочкы доносил Морісонови єй сын, король поп-арту – Енді Варголь, наш Русин з Пітсбурґа. Зрештом, поп-арт то тіж лем маленька част його шырокого діапазону заінтересувань і видів артизму, якы презентувал світу. На єдным блоґу прочытал єм, же Морісоновы сорочкы были інспіруваны народном культуром західньой Украіны, але то лем леґенда. А ту ся вказало, же то не леґенда, а декотры люде, пяны од преображаня вшыткого русиньского в не-наше, по інформациі о русиньскых сорочках Джіма будут пяны іщы барже. Рекомендуєме славну пісню, співану Морісоном: «Но, вка-ле мі дорогу // до найблизшой корчмы, де єст вискі. // Лем не звідуй, чом. // Лем не звідуй, чом».

***

Не так в корчмі, де продают вискі, а, певно, в вельох русиньскых хыжах будут ся черкати погариками, бо пришол вкінци Великій Тыжден в юлияньскым календарі, а по ним – долгожданы Великодні Свята. Не знам, ци на нашых столах явит ся вискі, палюнка, ци вино, але напевно буде то нагода зыйти ся, посідити, побесідувати, радувати ся Праздником Праздників. Слово «вкінци» поставлене єст замірено, понеже тогорічна ріжниця даты Великодня в новым і старым стилях то аж 5 тыжнів. То бодай найбільша ріжниця медже обома датами Пасхы. Пят тыжнів дозаду, григорияне парадували перед вікнами завидуючых ім юлиянів з пахнячом кобаском і паском, то тепер і они ся можут одгрызти. Не так кобасом, бо неодолга уж вшыткы будут по пістным періоді і каждий єй буде міг вкусити, але наступным постом. Кєд Великден пізно – Петрівка коротша, кєд скоро – долша. І зас порада для мобільных з Бачваньской Руси: хочете як найдолше святкувати, а як найменьше постити – Пасху святкуйте за новым стильом, а Пятдесятницю за старым. Товды Петровий Піст зачнете аж в понедільок 27. червця/юнія і може тырвати лем… 2 дни! Вертаючы скоро на новий календар, уж 29. червця/юнія мож празднувати свв. Петра і Павла, котрий Петрівку кінчыт.

***

Політику піст не тыкат, але жебы ся крутило, настарати ся треба бодай пару разів більше, як з календарями. Кєд доложыме ґу тому факт, же іде о украіньску політику, товды треба рахунок помножыти разів пят. Не веде ся посліднім часом нашым східнім сусідам, бо єден кризис діганят другій. Іщы недавно вшелеякы біды ішли лем з Москвы, од сепаратистів, або од Русинів, што для вельох коментаторів украіньского політичного жытя было такой єдным джерелом проблемів. В середині зато проблемів не было николи, але і тото ся вказало лем добрым піяром, котрий колиси мусіл ся скінчыти. На поміч пришли заграничны наємникы. Поляк з Польщы і Русин зо Словациі. Оба можут ся похвалити успішныма реформами в своіх державах і переведіньом своіх економік з недоціненой історийом пляновой до рынковой економікы, будучой днес найбарже тренди. Хоц завдякы спомненым економістам і Польща, і Словация, сут днес членами Евросоюза, фінансовий кризис перешли цілком добрі, а люде жыют в богатстві і достатку, в обох державах міцнійше чути, же Бальцерович і Міклош мусят одыйти! Ждеме на новины зо сходу і момент, коли до такых внесків дійде украіньска соспільніст. Выбраня на спілведучых експертскых ґруп Поляка і Русина то безпечний рух. Коли уж будут крикы, же мусят одыйти, все публична опінія буде знала, же то польско-русиньска інтриґа. Не тяжко ся додумати, же од початку мала бы іти прямо з Москвы.

***

Реформы – реформами, а жытя – жытьом. 23. квітня/апріля одбыл ся ІІ Надзвычайний Конґрес Стоваришыня Лемків. Мали быти реформы, а вышло, як все, жытя. Делеґаты рішыли, же зміны в статуті орґанізациі можут ждати до наступного надзвычайного конґресу, заплянуваного на 2017 рік, котрий мал бы быти скликаний лем для той же ціли – позміняти днешній статут і допасувати го до реалий нашых часів. Зато, закликую до членів кружків, котры хотіли бы ся объєднати в округовым одділі. Мате час до наступного конґресу. Потім ани кружків може не быти. Но, і найважнійше – майте позір на часослово «объєднати». Оно мат вельо значынь…

Скорописал: Демко Трохановскій

Скоропис ЛЕМ.фм+ найдете в каждым номері нашого тыжденника ЛЕМ.фм+, котрий доступний єст по правій страні нашого порталю. Пиште до нас на tyzdennyk@lem.fm.