То не был обычний ден в понад двадцетлітній істориі Стоваришыня Лемків. 15. жолтня/октобра 2016 р. найстарша по політичных перемінах 1989 рока лемківска орґанізация в Польщы рыхтувала аж дві подіі, з котрых єдна – XXIV Лемківска Творча Осін – зачала ся в Красній на Лемковині, селі, в котрым вродили ся Іван Русенко (1890-1960) і перша дама лемківской літературы, Клавдия Алексович (1830-1916). Друга подія проходила в Хойнові, на землях выгнаня, в тамтышнім Містецкым Осередку Культуры, Спорту і Рекреациі, будучы при тым двойным ювілейом – 15-літьом Лемківского Ансамблю Пісні і Танця «Ластівочка», котре орґанізаторы святкували в рамках Х Стріч Трьох Поколінь з Лемківском Культуром.
Десятлітня уж традиция подіі, котра тепер являт ся плянуваном долго наперед сценічном імпрезом, має своє коріня в меньше офіцияльных стрічах – при столі, зо співаньом і приємном легком атмосфером. З того же зродила ся акция, котра уж десятий раз проходит переважні в Пшемкові, а тым разом, з причыны шумного ювілею, святкуваня прошли в Хойнові. На Х Стрічы Трьох Поколінь з Лемківском Культуром пришло і радийо Лем.фм, котре не лем было медияльным патроном той подіі, але і нажыво трансмітувало Стрічы на цілий світ в інтернетовым ефірі.
Святочний концерт з нагоды двойного ювілею был файно вырежысеруваным спектакльом. Зачала «Ластівочка», котра з двох ріжных сторін хойнівской естрадовой салі вышла зо співом, переходячы попри зачудуваній покус публиці, жебы дійти конечно на сцену. Там уж ждали на них модераторы, сідячы при зрыхтуваным на тоту подію столику. В такым розвязаню, де сценічны «павзы», коли зміняют ся артисты, а акустикы мусят скоро перелучыти своє ґратя, выполняют ся другым змістом, сут самы плюсы. Товды же світло падат на конферансиєрів, змінят ся сцена, а обзеряючы не мают часу ся нудити, бо в тым моменті іх увага зосереджена єст в другым пункті. Видно ту інспірацию інчыма подіями, напр. «Молодом Лемковином», орґанізуваном Руском Бурсом в листопаді/новембрі 2015 р., де сценічны «діры» были выполняны бесідами з артистами. Але то добрі, бо зрівнуючы з влонишньом едицийом Стріч, видно великій проґрес – драматурґія і режысерия спектаклю, котрий тырвал такой 3 годины, была цікава і динамічна, што не все стрічаме на ріжного рода подібных імпрезах. Треба підкрислити, же святочний концерт в Хойнові был приємным для ока, уха і тіла представліньом.
Цікаве было заложыня тогорічных Стріч. Як повіл до нашого радия Євген Габура по закінчыню выступів – «являме ся самовыстарчальны». Поясніня того речыня в тым, же цілий концерт мал быти прогульком по істориі «Ластівочкы» лем з єй актуальныма, або бывшыма членами. Не каждий ансамбль може гордити ся тількома «абсольвентами», котры, кєд ачий не співают уж в «Ластівочці», то входят на сцены світа в інчых музычных проєктах, в меньшій, або більшій мірі звязаных з русиньском культуром. На сцену выходили: лідер популярного рокового ансамблю «Надія» зо Шпротавы – Андрий Кайфаш, рапер Андрий Дзямба, знаний з бодай першого русиньского рапового проєкту Братсклад, як все чудово заграли на смыковых інструментах і заспівали «Сестры Бочнєвич», ґу котрым в єдній пісни долучыл іх кузин, найбарже знаний днес лемківскій артиста – Ігор Гербут, композитор, мультіінструменталиста, вокалиста і лідер знаного не лем в Полщы, але і во світі ансамблю «ЛемОн». Кєд ґу тому придаме дальшых актуальных і бывшых членів «Ластівочкы», котры вышли гуляти і співати на сцену, та і діточу ґрупу «Ластівчата», видиме, кілько музыків, інструменталистів, або вокалистів єст і было даколи звязаных з «Ластівочком» в єй 15-літній істориі.
З радийового пункту пізріня, барз приємно трансмітує ся такы подіі, тым більше, же радийовий слухач ограничений єст лем слуханьом того, што ся діє на сцені, і не видит выступів артистів. Незалежні од того, то і так была інтересуюча подія і для присутных в хойнівскым Містецкым Осередку Культуры, Спорту і Рекреациі, і для тых, што не могли там быти, але слухали трансмісию нажыво в радию Лем.фм.
Тішыт і тото, же на двойным ювілею – 15-літю «Ластівочкы», котре орґанізаторы одсвяткували в рамках Х Стріч Трьох Поколінь з Лемківском Культуром, не бракувало авторской музыкы в професийональным выконаню. «Світ місячку», заспіваний Андрийом Кайфашом, смыкы Рамоны і Наталиі Бочнєвич та іх власны композициі, чудовий вокаль Ігоря Гербута в «Лемковино, краю рідний», або гіп-гоп Андрия Дзямбы з ориґінальном фольковом оправом гудаків з «Ластівочкы», ци часто сіганий через ансамбль з Пшемкова репертуар славной «Лемковины» з Білянкы, напр. в виді пісні до слів Павла Стефановского «Дротар», вказли на великє богатство русиньской культуры. Хоц сама «Ластівочка» являт ся фольклорным ансамбльом (того рока здобыла цертифікат CIOFF), охочо сігат по авторскы композициі. За тото, але і інчы успіхы, дякуєме, желаючы дальшых так шумных ювілеів.