З різбяром Михалом Завійскым не бесідували сме про різбу. І зато єм ся дознала, як його няньо скрыл ся перед фашыстами в водоспаді, як смерт не єден раз оминула малого Михала, хоц была уж так близко, як образ Богородиці прилетіл з Пряшівской Руси на Лемковину і сів на липі, а тыж о тім, як выселяли Лемків з Балутянкы.
З біолоґом Надійом Троян не бесідували сме о ничім біолоґічным. Окрем орлів, голубів, серн, медведів, лишок, волків, вывірок, смыів, а тыж розкішного розмаітя рослин, якы стояли пред намы, лем же… вшытко тото было деревяне. Бо стрітили сме ся в сельскым музею лемківской різьбы. Пані Надія оповідала о давным ремеслі, яке з Вількы і Балутянкы было перенесене на інчу землю, на Східну Галичыну, а в нашым припадку ― в село Гутиско. Ціла краса природы воплотила ся не лем в ріжных фіґурках, але хыжочках для годинок, різбленых тацях, тереликах, палицях і інчых кумштовных артефактах.
…Михал Завійскый єст єдным з тых різбярів, якых творы представлены в тым маленькым музею. Жыє і доднес творит в Бережанах, Тернопільской области, а вродив ся в Балутянці в 1940 році. Одтамаль быв з родином переселеный в село Гутиско.
Надія Троян двадцет років молодша. Вродила ся в Гутиску товды, коли оно зачало было лемківскым, а і різбярскым селом, і щыро полюбила Лемків, цінит і підтримує лемківску культуру. Навчыла ся лемківскых співанок і лемківской бесіды, але того знаня кус мало, жебы давати інтервю, зато гвариме по украінскы. І што же? Тема Гутиска не была і тым разом до кінця розкрыта ― зато скоро вернеме в тото село зас… Так подте з нами, дорогу уж знате!