В будучий четвер, 21. липця/юлия т.р., на Лемковині, в селі Панкна буде проходил ювілей 100. річниці побудуваня місцевой церкви. На празднуваня просит грекокатолицка парохія св. Параскєвы, котра заявила, же свято зачне ся од 10.00 год. молебном, а пак архієрейском Службом Божом, котру очелит Архієпископ і Митрополита перемышльско-варшавскій, Євген (Попович).
По службі духовны посвятят ікону покровителькы панкняньской церкви, а кінчучы крестний ход, одбуде ся одкрытя пропамятной таблиці з нагоды ювілею. Одтамале вірны перенесут ся до поблизкой Ропиці Руской, де на сельскій сали, окрем почастунку, зачне ся артистичний проґрам.
Церков з 1916 рока
Храм св. Параскєвы был побудуваний вчас І Світовой Войны попри старшій деревяній церкви з 1700 рока, котру розобрано в 1935 році. Нова з 1916 рока має навязувати до візантийско-украіньского стилю сакрального будівництва. То муруваний храм, на пляні грецкого креста, котрий до 1947 рока служыл грекокатоликам, потім як римокатолицкій костел, а од 27. жолтня/октобра 1999 рока правні вернул до перемышльско-варшавской єпархіі Украіньской Грекокатолицкой Церкви в Польщы. Попри церкви находит ся деревяна дзвінниця, перенесена о пару метрів спід розобраной деревяной, котра подібні як сама церков є датувана на 1700 рік. Близко ней находит ся цмонтір, котрий влони, стараньом товариства «Маґурич», был одремонтуваний, та деякы памятникы повернули на своє первістне місце.
Днес то улиця
Село Панкна было локуване на волошскым праві в 1557 році бічскым старостом Станіславом Банером. Правдоподібні в 1700 році фундацийом Катарины Высловкой была побудувана, розобрана потім, деревяна церков (видочна на фотоґрафіі). За списом з 1785 рока в селі прожывало 49 родин – 451 осіб (в тым 10 Жыдів та 2 римокатоликів). Од ХІХ ст. в Панкій зачали выдобывати ропу, остаточні нашло ся гын 5 шыбів, котры належали до жыдівской родины Ветгеймерів.
Од зачатку ХХ ст. Панкна належала до сел о сильных украіньскых симпатиях. В 1903 році была гын основана єдна з першых на західній Лемковині чытален украіньского освітнього товариства «Просвіта» (опозицийна до чытален ім. М. Качковского), а в 1934 році основано в Панкній кружок Украіньского Педаґоґічного Товариства «Рідна Школа». За списом з 1936 рока в селі жыло уж 740 осіб грекокатолицкого віроісповіданя, а в 1947 році, вєдно з сусіднім Маластовом, в днях 11.-15. червця/юнія панкняне были выселены на західні землі Польщы (476 осіб). Інчы – пару років перше добровільні пілши до Росиі. На переломі 50/60. років ХХ ст. з выгнаня до Панкой повернуло пару лемківскых родин, котры доднес творят м.ін. місцеву грекокатолицку парохію (приналежат до ней тіж селяне сусіднього Маластова). Од парох років Панка перестала істнувати як село, а єй обшыр была долучена до Маластова, творячы тым лем улицю о назві Панкна (поль. ul. Pętna).