10. лютого ся сполнило 95 років єдному з нашых респондентів, Іванови Сенькови з Тылича, котрий жыє днес в Івано-Франківску. А 12. лютого, в ден Трьох Святителів, ювіляря щыро витали о. Анатолий Дуда і парафіяне лемківской церкви свв. Кірила і Методия Апостолів Славян.
Пан Іван (разом з братом Андрийом і сестром Югаском) был нашым гостьом в проґрамі „70%”. Цікаво оповідал про своє жытя, рідне село, роботу в Німеччыні вчас війны, выгнаня на Донбас в 1945 році, поневірку, переізд до Галичыны… В передачы, яка вызвучала 23. марця 2013 рока, чули сте тіж вершы Івана Сенька, опубликуваны в книжочці „На спомин про Тылич”. Фраґмент єдного з них заміщаме ту і долучаме ся до желань для ювіляря…
Моі мисли до Тылича
Вільно си вандруют.
Там в гніздочку моім рідным
Днюют і ночуют.
Плывут рочкы за рочками,
Як в потічку вода,
Юж молоды ся не вернут,
А шкода іх, шкода.
Ой, не летте, моі рочкы,
Кусьцьок ся стримайте,
Як найдолше поґадати
З Лемками мі дайте.