Юбілей русиньской лінґвісткы Анны Плішковой

Їй імя є повязане з русиньскым рухом од початку 1990-ых років. Часть їй професіоналного жывота была наповнена новинарьсков професійов, пак выбрала путь высокошкольского педаґоґа.

Є вызначнов русиньсков лінґвістков, першов доцентков русиньского языка на Словакії, довгорочнов директорков Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові. Свій юбілей святкує Анна Плішкова.

Членка першой русиньской редакції

Народила ся Анна Плішкова 27-го юна 1964-го року в Снині, своє дітинство пережыла в Пыхнях. В Снині выходила ґіманзію.

В тім часі Русинів офіціално не было, і так, кедьже україньскый язык мала і на середній школі а інтересовали єй языкы, высокошкольскы штудії вырішыла абсолвовати на Філозофічній факулті Універзіты Павла Йозефа Шафарика в Пряшові, де собі выбрала шпеціалізацію словацькый і україньскый язык і література.

Їй першов роботов по скончіню высокой школы стала редакторьска робота в україньскій редакції тыжденника Нове життя, котрый выдавав Культурний союз українських трудящих. Но занедовго, у 1989-ім році, дішло до політічных змін, котры значіли і початок нового возродного процесу Русинів у втогдышній Чехословакії.

Початком 1990-го року Анна Плішкова стала редакторков одповіднов за двосторінку ґазеты  Нове життя, котра мала назву Голос Русинів і выходила на русиньскім діалекті. Кедьже выдаватель, втогды уж Союз Русинів-Українців Чехословаччини, не быв згодный із русиньсков еманціпаційов по політічных змінах, Анна Плішкова і далшы колеґове мусили з редакції наконець одыйти.

За нецілый піврік стала членков колектіву новой редакції, яка зачала выдавати ґазету Народны новинкы і двомісячный журнал Русин. Редакція належала під Русиньску оброду, просторы выбавив председа Русиньской оброды Василь Турок в просторах Театру Александра Духновіча, де быв драматурґом.

Анна Плішкова стала заступничков шефредактора Александра Зозуляка, і редакторков Народных новинок і часопису Русин од їх зроду в році 1991, і робила про пресу до року 1998.

Як языкова редакторка редіґовала публікації выдаваны Русиньсков обродов. В тім часі ся так само приготовльовала кодіфікація русиньского языка, і так Анна Плішкова робила і над орфоґрафічным словником, котрый быв потрібный ку кодіфікації, як одповідна редакторка. Словник вышов у 1994-ім році, і было то діло, над котрым робили і Михайло Гиряк, Кветослава Копорова, Анна Кузмякова, Марія Мальцовска, і Юрій Панько, котрый быв головным редактором.

У 1995-ім році была святочного выголошена кодіфікація русиньского языка в Братіславі, а то одкрыло новы можливости і про Анну Плішкову.

Академічна путь

У 1998-ім році ся про ню почала нова професіонална путь. Почала учіти на нововыникнутім Одділіню русиньского языка і културы Інштітуту народностных штудій і чуджіх языків Пряшівской універзіты в Пряшові. Од того часу Анна Плішкова діє в рамках академічной сферы.

Є авторков научных моноґрафій, авторков і співавторков высокошкольскых і середньошкольскых учебників, множества научных і фаховых, домашніх і загранічных публікацій.

В році 2010 ся габілітовала на доцентку русиньского языка, од 2023-го року є у функції універзітного професора на Пряшівскій універзіті. В році 2008 стала директорков Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты. Під їй веджіньом інштітут понукать можности бакаларьскых, маґістерьскых і докторьскых штудій русиньского языка і літературы.

Інштітут од 2009-го року орґанізує научны семінары з карпаторусиністікы за участи ученых із Словакії і споза граніць, од 2010-го орґанізує Studium Carpatho-Ruthenorum – Меджінародну літню школу русиньского языка і културы.

Веце раз нагороджена

За свою роботу у сфері русиністікы была нагороджена Анна Плішкова Премійов святых Кіріла і Мефодія, Премійов імени академіка Антонія Годинкы, Цінов ректора Пряшівской універзіты і Бронзовов медайлов Пряшівской універзіты.

В роках 2018 аж 2023 была директорков Центра языків і култур народностных меншын Пряшівской універзіты, під котрый належыть і русиньскый інштітут. В роках 2019 аж 2024 была членков порадного орґану презіденткы Словацькой републікы Зузаны Чапутовой про народностны меншыны за Русинів. На многая літа!