Не знатя, одкаль тото ся взяло – літати! Може діти ся підсміювали з іх кус смішного назвиска – Гусак. І повідали, же кєд єс Гусаком, то маш літати. А може, юж пізнійше, якіса гарденька Гаська ци Каська чыпляла ся до паробка: «Хвалят ся братя Гусакы, же вшытко, што видят, потрафлят зробити. Ноле, Антку, ци зробиш аероплян?» «Зроблю ти, зроблю, іщы і ним полечу!».
Вытяг Антон Гусак свого аеропляна на горку… З Богом! Скромне тото, просте – сідиш в кошыку, перебераш ногами, а паперьовы крыла тя несут… Понад рідным Кіньскым, і дале, і дале… Але не вышло… Впал літак… Подерли ся паперьовы крыла…
Тоту історию і інчы оповіл Володимир Гусак з Кіньского. Але зачало ся вшытко з його внука – Максима Равлюка, нашого слухача… Такого самого романтика, як і Антон Гусак…