Языкова еквілібрістіка

В чіслі 38 україньского тыжденника „Наше слово“ быв в рамках „Лемківской сторінкы“ шумні по україньскы надрукованый розговор зо Стефаном Гладиком, єдным із двох бывшых представителів Лемків в Сполочній комісії влады і народностных і етнічных меншын. Темов інтервю было покликаня новых представителів, котры вычеряли у функції Гладика і Олену Дуць-Файфер.

Стефан Гладик ся веце раз вертать ку тому, як была зроблена зміна і же зміна не мала быти така, яка наконець в цілій сітуації выстрілила. Пояснює, же векшына орґанізацій підпорила кандідата Стефана Дудру, котрый але мав вычеряти Олену Дуць-Файфер. Но, план якось не вышов. Бо Дудра наконець вычеряв Гладика а аж од 1. септембра Мирослава Копыстяньска вычеряла професорку Дуць-Файфер. Таку несподіванку девять „тайных“ орґаніацій, котры ся доднесь не хотять публічно підписати під своє рішаня, не чекало і почутя росчарованя і „несправедливости“, же Гладик быв першов жертвов цілого свого властного плану кричіть з каждой буквы розговору так, же го чує чітатель і в Уланбатарі. Але даремно плакати над розллятым молоком, головно втогды, кідь тото молоко хтось умыслено зачав розлівати по земли сам.

Інтересна є але языкова еквілібрістіка пана Гладика, кідь оцінює роботу Олены Дуць-Файфер за девять років, коли вєдно з ньов сидів в комісії. Гладик вказав, же ся знать „бавити“ зо словічками. І то так, же калап долов перед ним. Бывшый член комісії про „Наше слово“ повів, же Олена Дуць-Файфер Лемкам однимала право называти ся Українцями. Не знам, ці голыма руками, лопатов або як тото право і коли однимала, але є то єдно, бо правда є якбач десь інде а Гладик бы то мав добрі знати.

Русиньскы представителі, в тім чіслі і Олена Дуць-Файфер, ниґда никому не однимали право называти ся як лем хоче. А кідь хтось із Чірча, або Ґладышова буде ся чути Ескімаком, най ся Ескімаком і называть і най ся ку ним запише. Проблем не є в тім, же представитель Русинів – Лемків комусь однимать право называти ся Українцьом, але в тім, же представителі Русинів довгы рокы, а нелем в Польщі, жадають, жебы нас Русинів – Лемків, котры сьме в окремых державах вызнаны як народностна меншына, конечно перестали брати як субетнос іншого народа, перестали о нас говорити як о Українцях, перестали бісідовати, же наш язык є лем діалект україньского языка і акцетовали, же сьме автохтонным окремым народом.

Покля ся тото зачне акцептовати, а нелем на папірю, але реално, пак нихто із Русинів не буде мати проблем, же ся хтось голосить ку Українцям. Лемже в тім припаді бы з того про Польщу выходив лем єден резултат. Україньскы орьєнтованы, ці дезорьєнтованы орґанізації, котрых членове ся чують быти Українцями і котры ся хотять называти Українцями, бы ся мали підняти з лемківскых стілців і жадати своїх „рідных“ братів, жебы їм стілці дали кого свого стола. В тім припаді бы такы орґанізації мали рішати вопрос представителів Українців в Польщі а припадно собі там здобыти свого кандідата і не рішати представителя Лемків, значіть народности, котра є державов вызнана як окрема. Так, як то є і на Словакії, кідь Союз Русинів-Українців сидіть у выборах і комісіях за україньску меншыну. Было бы інтересне, кілько з тых днесь україньскы чуючіх ся орґанізацій бы і в так становелных условіях дале продовжовало в україньскій орьєнтації і з яков великов радостьов бы їх Українці в Польщі, з котрыма бы ся окрем іншого мусили ділити і о грошы, витали міджі собов.

Сітуація, коли в комісії сиділи Гладик і Дуць-Файфер не была ідеална. Лемкы там втогды досправды мали лем єдного предстацвителя а тым не быв Гладик. Ці мають днесь Русины з Лемковины єдного, двох або ани єдного представителя вкаже час. Істе але є, же своїм ґеніалным планом „Об’єднання лемків“ одставило свого властного чоловіка. І дость їх то мерзить. Чоловік бы собі над „Нашым Словом“ аж поплакав. Языкова єквілібрістіка Стефана Гладика, котров ся намагть намальовати чорный образ о Олені Дуць-Файфер, не є в деякых „русиньско-україньскых“ кругах нич нове. Лем свідчіть о тім, же арґументы в тых водах даяк доходжають, также ся треба вернути, так як все, ку перекручаню правды і маніпулації. В тім суть добры уж десяткы років. Комунізм є великый учітель. Іщі же сьме собі уж звыкли.

Петро Медвідь, Пряшів

(Статя написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm)

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА