Язык ненависти і аґресия взглядом меншын на засіданю в МВСіА

В минулу середу, 5. жолтня/октобра 2016 р., в будинках Міністерства Внутрішніх Справ і Адміністрациі (МВСіА) в Варшаві проходило засіданя Спільной Комісиі Уряду та Нацийональных і Етнічных Меншын (СКУтНіЕМ). То позашорова стріча, скликана на внесок меншыновой стороны Комісиі, котра мала порушыти проблем языка ненависти і актів аґресиі в однесіню до нацийональных і етнічных меншын в Польщы.

Скликаня того засіданя то результат рішынь попереднього, котре одбыло ся в МВСіА 14. вересня/септембра 2016 р., коли, окрем заплянуваных на тот ден тем, дотуляючых ся і лемківскых справ (Акция «Вісла», меншыновы проґрамы в публичных медиях), проблем был піднятий лем зверха, а найбарже горячу дискусию выкликала справа подій в Перемышли з дня 26. червця/юнія 2016 р., коли грекокатолицка процесия з тамтышньой катедры на украіньскій цмонтір была на хвилю перервана членами польскых нацийоналистичных орґанізаций. На тоты подіі зареаґувала меншынова сторона Комісиі, котра на внесок представників украіньской меншыны такой одраз (4. липця/юлия т.р.) домагала ся скликаня наздвычайного засіданя, котре мало бы обнимати проблемы розшыряючых ся ксенофобічных выступлінь взглядом меншын в Польщы і нарушаня іх прав, што было представлене в выголошеным комунікаті, одчытаным в імени меншын спілведучым Комісиі, Рафалом Бартеком, пояснюючым потребу надзвычайной стрічы, даючы за приміры подіі з Перемышля і справу польского професора, котрий, іхаючы трамвайом, бесідувал по німецкы і за тото был заатакуваний.

Вчас позашорового LVII засіданя Спільной Комісиі Уряду та Нацийональных і Етнічных Меншын выступували представникы Головного Штабу Поліциі (Komenda Główna Policji), Ґенеральной Прокуратуры Польской Республикы (Prokuratura Krajowa Rzeczpospolitej Polskiej), Головного Штабу Пограничной Стражы (Komenda Główna Straży Granicznej) і урядникы департаменту МВСіА, котрий занимат ся проблемами людскых прав. Вшыткы уряды описували тоту част свойой роботы, котра тыкала темы засіданя, і вказали вельо статистик, образуючых іх діяльніст.

Одповідаючы на презентуваны темы, члены меншыновой стороны Комісиі голосно підкрисляли в дискусиі, же сиґналізуваны нима проблемы не сут оддзеркаліньом фактичного стану, а даваны нима приміры нетолеранциі, ксенофобіі і аґресиі взглядом меншын, котры сут підперты реляциями свідків і документацийом, не все находят зрозумліня в квалифікуваню іх як антименшыновы выступліня. Найбарже активныма участниками того засіданя были представникы украіньской, білоруской, німецкой і словацкой меншын, котры, даючы приміры дискримінациі своіх соспільности, закликували о більше зрозумліня меншыновой специфікы, проблемів реторикы ненависти і ксенофобічных актів предовшытым зо стороны урядів польской державы.

Члены СКУтНіЕМ, репрезентуючы лемківску етнічну меншыну – проф. Штефан Дудра і др Мирослава Копыстяньска, не были присутны на засіданю, ани правдоподібно никого на нього не делеґували, жебы при головных державных інституциях однести ся до ситуациі Лемків. Шкода. Не знаме, коли буде наступна нагода представити напр. такы проблемы, як непрестанне нищыня двоязычных польско-лемківскых таблиц з названями місцевости. По Білянці, Ріпках і Реґєтові, на пару днів до засіданя, тыкаючого языка ненависти і аґресиі взглядом меншын, была тіж знищена таблиця в Ґладышові.

Волю участи в LVII засіданю Спільной Комісиі Уряду та Нацийональных і Етнічных Меншын зголосило Стоваришыня Руска Бурса в Ґорлицях, высылаючы 1. жолтня/октобра 2016 р. е-майльом просьбу до проф. Ш. Дудры о дописаня до офіцияльной листы участників, але не отримали сме на час жадной одповіди (зголосити ся мож было до 3. жолтня/октобра т.р.). За тот час не повело ся сконтактувати з представником лемківской меншыны ани через телефон. Хоц офіцияльном дорогом будеме хотіти звідати проф. Ш. Дудру і др М. Копыстяньску о описаний стан подій, уж тепер треба підсумувати, же враз з абсенцийом на барз важній стрічы в МВСіА обоіх лемківскых представників Комісиі, рекомендуваных через доднес незнану нам листу орґанізаций, неприсутны были і лемківскы темы.