Якій єс был, Старий Рочку?

Днес, за юлияньскым календарьом, минят послідній ден 2014 рока. Хоц привыкли сме уж до григорияньского календаря, котрий маме такой всяди, а “старий стиль” хоснувний єст уж лем в Церкви, думам, буде то добрий момент на підсумуваня Старого Рока. Чудачний то был рік. Не лем зато, же подіі, котры в ним проходили, были чудачны, але зато – як они проходили!

По наступным за порядком украіньскым “майдані” і абдикациі президента Віктора Януковича, зачал ся конфлікт во східній Украіні. І хоц то 1.500 км од Ужгорода, новы украіньскы власти фурт бесідували, же то найважнійша справа і для Русинів Підкарпатской Руси, але як перше своє “демократычне” рішыня, 24. лютого знесли законы тыкаючы меншыновых языків, в тым і русиньского. Шкода лем, же забыли тых Русинів офіцияльні вызнати окремом народністю і підпорювати русиньскій язык і культуру, як то єст в цивілізуваных державах світа. О полновартістных жытелях Підкарпатя Украіна припоминат сой аж товды, коли сут ій потрібны, напримір: при обовязковым асентерунку, бо треба воювати за свобідну державу. Воюй, чловеку, за державу, хоц для державы офіцияльні тя неє. Но, може лем товды, коли тя треба на гарматнє мясо.

Вшытко змінило ся за справом діяльности державного урядника, занимаючого ся етнонацийональном політыком – Генадія Друзенка, котрий заявил, же Русины вызнаны од все, бо в Украіні неє меншын, котры містят ся в катеґориі вызнаня-невызнаня, зато вызнаня Русинів “єст автоматычне, бо неє невызнаня”. Хоц приведений “експерт”, як сам признал, николи не виділ бодай єдного русиньского словника, ани навет самого Русина, штоси ся рушыло. Кєд Русины уж вызнаны (бо прецін не не-вызнаны), мож напустити на них Службу Безпекы Украіны, котра не лем же не повіст, за чым пришла, чого глядат, возме компутер і мобільку, та іщы вкраде дорогє, памяткове перо, як то было в хыжы выдатного русиньского писателя Івана Петровція 11. листопада о 6.00 год. рано. Вшыткы жытелі Украіны БЕЗПЕЧНІ оддыхнули. Служба – не дружба.

Вызнаня Русинів Украіны і Підкарпатской Руси зачали домагати ся тіж американьскы Русины, котры вышли з петицийом до власти Украіны і медженародовых орґанізаций. Розсердили ся “незалежны оборонці демокрациі” з украіньской редакциі радия Свобода, фінансуваной американьскым конґресом. Не чытаючы, як думам, петициі, заявили, же то і так робота Москалів, комуністів і всякого зла родом з пекла, котре од сходу і пілночы граничыт з украіньском державом. Мож лем звідати, кого іщы за спомаганя русиньского етноциду буде пекло?

Минулий рік пошырил чысло “пекучых” любителів русиньского етноциду в Польскій Республиці. До украінізацийной політыкы орґанізациі СФУЛО, хоц рішынями з кінця 2013 р., за справом попертя для Штефана Гладика, товды члена Спільной Комісиі Уряду та Нацийональных і Етнічных Меншын в Польщы (СКУтНіЕМ), шефа украіньской орґанізациі Объєднаня Лемків і заступці шефа СФУЛО, приступили лемківскы (часто лем з назвы, жебы державну дотацию достати) орґанізациі. Посеред них были і церковны орґанізациі, домагаючы ся однятя дотациі на лемківску філолоґію для Педаґоґічного Університету в Кракові і признаня тых пінязи на святкуваня 100. річниці Талергофу. То была найважнійша влонишня річниця, але постулят “одобрати лемківскій філолоґіі і дати на выставний кєрмеш з помпом” в устах члена украіньской меншыны (а не треба припоминати, яка “меншына” в вельох примірах охочо посылала Лемків до Талергофу) звучал смішні. Хоц, з причыны траґічной річниці, до сміху не было никому. Русинам – напевно ніт.

Дотация на лемківску філолоґію остала при університеті, новы студенты зачали науку 1. жолтня, річниця 100-літя, о квасным молоку і сухым хлібі, але одзначена. Цікаві было надолго перед. Таємна коаліция праведных орґанізаций, котра поперала Штефана Гладика, припомнийме – бодай на папері єдного з двох представників лемківской меншыны в СКУтНіЕМ, наданого не за рішыньом лемківскых орґанізаций, лем з політычного наданя (sic!), рішыла одкликати другого представника – др габ. Олену Дуць-Файфер. Не вышло. 1. червця премєр ПР одкликал Штефана Гладика, чым найбарже зачудуваны были ініцияторы процесу одкликуваня, котры в своіх писмах скоро зачали зміняти фронт і рішыли одкликувти вшыткых і вшытко. Праведна коаліция довершыла свою гру пізнійше і 1. вересня зо СКУтНіЕМ одкликано др габ. О. Дуць-Файфер.

Не треба было долго ждати на дальшы рухы і конфлікт в коаліцийным пакті. Церковна орґанізация пінязи не достала, зато може і не оборонила дотепер попераного “свойого репрезентанта”, котрий ся о них борол. Два місяці по святкуваню 20. річниці канонізациі і 100. річниці траґічной смерти о. Максима Сандовича, Лемка родом зо Ждыні, православного святого, в украінській ґазеті “Ватра”, выдаваній Объєднаньом Лемків 500 м од місця смерти о. Сандовича, нашол ся текст о “православній московскій дичыні”. Коаліция як бы трісла. Направду? Е, там. Не чул єм о жадній реакциі Церкви на тото. Може дальше вшыткы ся милуют і поперают, граючы в свою таємну гру?

По одкликаню дотеперішніх репрезентантів, од 1. червця до СКУтНіЕМ вошол проф. Штефан Дудра, а 1. вересня др Мирослава Копыстяньска. З обоіма бесідували сме нажыво в ефірі радия лем.фм, звідуючы, што хотят зробити в Спільній Комісиі і як буде выглядала іх діяльніст? Обоі деклярували предовшыткым контакт і транспарентніст в діянях та пробу зъєднаня лемківскых орґанізаций. Доднес не знам, як бы мал выглядат контакт і транспарентіст, бо виділи сме ся такой лем на дебаті в Рускій Бурсі і на засіданю Спільной Комісиі в жолтни. То вшытко. І, наконец, дальше не знаме, кого репрезентуют, бо і тото знаня вказало ся, як решта, таємным.

Не был такій планний тот рік. Стоваришыня Лемків скликало Надзвычайний Конґрес з нагоды 25-літя його основаня. То значучий факт, бо то найстарша по 1989 р. лемківска (не лем з назвы, але і своіх діянь) орґанізация в Польщы. Од 25 років выходит ґазета “Бесіда”, яка не бавит ся в гры і маніпуляциі, а зосереджат ся на тым, што для нас найважнійше – підтримуваню лемківской достоменности. Науку зас зачали, хоц не без проблемів, студенты лемківской філолоґіі.

Похвалю ся і нашыма успіхами. Радийо лем.фм, окрем штоденного высыланя наперед награных проґрамів, дижурів нажыво, реляций з концертів, імпрез, конференций, одчытів і інчых подій, нажыво емітувало цілу Лемківску Ватру в Михалові, Бієнале Лемківской/Русиньской Культуры в Креници та Лемківску Творчу Осін в Тыличы/Ґорлицях.

Влони розшырили сме формулу порталю lem.fm. Важным моментом был ден 1. вересня, коли змінили сме ґрафічний дізайн. Праві 200.000 одкрыть в 2014 році то Ваша заслуга, за што барз красні дякуєме!

Надієме ся, же і в тым році будете з нами. Рыхтуєме для Вас іщы більше функций на нашым портали, о чым неодолга ся переконате. Не смотрячы на гры і маніпуляциі деякых діячів-грачів, придте до нас, бо інакше – то мы придеме до Вас. 🙂

Щесливого Нового Рока!