Як в Городку колядували – проґрам «70 процент» – субота, 20.00 год.

Влони, по трирічній перерві в місті Городок зас одбыл ся фестываль «Пісні незабутого краю». То был уж дванадцетий фестіваль, а ріжныл ся од інчых тым, же першыраз одбыл ся зимом, в лютым/фебруарі, і презентувал лем зимову творчіст: коляды, щедрівкы, вінчуваня ― давны, традицийны, і сучасны ― а тіж выступы вертепів, маланок. Днеска в «70%» мож почути фраґменты того свята.

Хто іхал з Польщы през Шегыні до Львова, мусіл переізджати през тото маленькє, але давне місточко. В тым місті і доокола замешкало дост дуже переселенців з Польщы. Зорґанізувати в Городку Львівской области фестіваль-конкурс «Пісні незабутого краю» ― то была ідея Лемка з Мысцовы – Василя Хомика, хоц ту присутна не лем лемківска культура. То як раз він, поета зо Львова, выдумал тото, а пак долучыли ся інчы. Напримір, Мария Байко, яка долгы рокы проводила жырі. Василь Хомик дал добру ідею, бо она форма конкурсу стимулює як найліпше рыхтувати ся до выступу, глядати ориґінальны і не барз часто выконуваны творы, выдумувати фурт дашто нове, цікаве.

Во вшыткых творах, выконуваных на сцені районного Народного Дому, мала бы звучати тема рідной землі ― так записано в проґрамі. Ту має быти представлена пісня (не лем народны співанкы, но і авторскы), танец, поезия краів, з якых по ІІ Світовій Войні выселено люди на Радяньску Украіну: Холмщыны, Підляша, Надсяня, Любачівщыны. І, ясна річ, Лемковины.

Може вам здає ся, же ту єст мало лемківского, бо гейбы лем пята част, але направду єст інакше. Як раз на фоні культуры тых земель лемківска культура выгідні выріжнят ся і все выглядат на фестівали богатше, цікавше, барже кольорово і выразні. Часто лемківскы співанкы выконуют і не Лемкы ― бо они вшыткым барз ся подабают. Зато з присутністю лемківской культуры, ци бодай лемківской співанкы, не єст проблем. Проблемом того конкурсу ― назагал, а не лем в лемківскым сеґменті ― єст радше не кількіст, а якіст творів, якіст выконаня, проблемом єст, же не раз выконуваны творы не мают жадного стосунку до темы фестівалю.

Ту берут участ і дорослы, і діты, а і солісты та ансамблі і хоры. Конкурс єст барз демократичным і праві каждий може в ним взяти участ. Але, ясна річ, перемагают найліпшы (і все достают файны нагороды). Переважні участникы приходят з Львівской области (іх найбільше), Волыньской, Рівненьской, Івано-Франківской, Тернопільской.

Тым разом вшыткы участникы колядували, щедрували, і нераз то были шыроко знаны коляды, а нераз направду ориґінальны. Вартат послухати, бо більше такых «зимовых» фестівалів в Городку уж може і не буде ― тринадцетий фестіваль-конкурс заплянуваний традицийні на осін.