Єдныма з першых властителів села были Кобиленьскы ербу Ґжымала, дале Ціковскы, Варшыцкы пак аж до кінця ХІХ ст. – Мациньскы. В тым часі Гырова чыслила 550 жытелів. На околицю знана была з прикрашаня особливі гардых дво- або трифаребных писанок.
Перед ІІ світовом войном діяла в селі особлива почтова скринка з металю, котру мож было переносити. Была заперана на колодку. Переношено єй з хыжы до хыжы. Тот, хто іхал до Дуклі, брал єй зо собом, надавал листы, а з міста привозил почту і розносил Гыровянам.
По выселінях лемківскы ґаздівкы заняли жытелі сусідньой Івлі, знищеной через фронт. По днес стоіт в селі церков Покровы. До храму путували вірны аж і зо Словациі. Гейбы в чудовый спосіб ікона Богородиці нашла ся в селі аж з Мадяр.
Більше о селі почуєте днес в проґрамі о 20.00 год., a веце архівальных знимок глядайте гев.
Фот. горі. Церков в Гырові, Cerkwie Kamil Paluszek
A Я[К]…? – звиджаня і познаваня Лемковины од А до Я. Історично-ґеоґрафічны прогулькы по селах і знаных, або менче знаных, особливостях Лемковины. Што тыжден творена єст нова позиция в радийовій енциклопедиі Лемковины.