В днях 9.-12. липця/юлия т.р. прошло XXVII православне поломничество на Святу Гору Явір. Было оно орґанізуване Братством Православной Молодежы Перемышльско-Ґорлицкой Єпархіі. І як што рік, поломничество скінчыло ся в праздник свв. Апостолів Петра і Пaвла.
Того рока, інакше як попередніма, заплянувано трасу, котра в цілости рахувала більше як 40 км. З той же причыны поломничество тырвало ден долше. Згідні з думком членів нового заряду БПМ Перемышльско-Ґорлицкой Єпархіі поломникы вышли з Зындрановой і переходили через Тыляву – місце повороту Лемків до православя. 17. вересня 2016 рока проходило гын богослужыня з нагоды 90. уж річниці той подіі (більше за тым мотузком).
9. липця/юлия вшыткы охочы зіхали ся до Зындрановой, де в церкви св. Миколая одслужено Службу Божу при участи єпископа перемышльско-ґорлицкой єпархіі Паісия. Вчас свойой проповіди владыка спомнул 70. річницю ганебной Акциі Вісла і підкрислил, што тоты молоды люде, котры приіхали до Зындрановой ся помолити, сут свідоцтвом того, што наша церков жыє і фурт ся розвият. По закінчыню Божественной Літурґіі процесия вышла в сторону Музею Лемківской Культуры, веденого родином Ґочів, де владыка Паісий при памятнику жертв Явожна і Талергофу одправил панихіду, а пак посвятил ікону Розпятя Ісуса Христа і таблицю упамятняючу выгнаных з Лемковины в 1947 році.
По полуденку і звиджаню зындранівского музею поломничество рушыло в дальшу дорогу. Окрем єпископа поломникам товаришыли о. ігумен Пафнутий та оо. Марек Ґоцко і Юлиян Феленчак. Поломникы затримали ся в Тыляві, де при православній каплици одслужено молебен. Пак єпископ поблагословил вшыткых на дальшу дорогу.
Поломників перевезено до Святковой Великой. Одтамаль пишли лісом в місце давного, неістніючого уж лемківского села – Свіржовы Руской, днес цілковито залісеной долины. В місци давного цмонтеря одслужено панихіду. На його обшыри мож тіж было взріти тото, што ся лишыло по давній грекокатолицкій церкви, нп. фраґмент бані.
Маловничым шляком Маґурского Нацийонального Парку поломникы рушыли в дальшу дорогу. Того дня трасу закінчено в Борным, де по вечерніх молитвах в церкви свв. Космы і Даміана молодіж вечеряла. Пак поломників чекала зрыхтувана бортняньском молодежом атракция – проєкция фільму. Передставлял він бесіды зо старшыма людми, жытелями Бортного, было і про выселіня, і про тото, як пережыти долгы рокы в супружестві.
10. липця/юлия по ранішній Службі Божій беручы участ в поломничестві перешли до Волівця, де в церкви Покровы Пресвятой Богородиці одправлено молебен. По ним о. Цідило з Бортного розповіл коротко про історию цекрви, початкы котрой сігают XVIII столітя. Пак, по полуденку, якій приготовили о. Андрий Ґрич зо свойом імостьом, поломникы пішли до Ґладышова, де і ночували.
3. дня о 8.00 год. поломникы взяли участ в Божескій Літурґіі в церкви Народжыня св. Яна Хрестителя в Ґладышові. По літурґіі пішли до осередка «Елеос» на сніданя. О 11.00 год. поломницство вышло в сторону Реґєтова. Того дня хвиля кус перешкаджала поломникам іти, але з помочом пришли жытелі Реґєтова, якы принимали люди до себе. Кєд дощ перешол, молодіж выбрала ся на молебен до церкви св. Михала Архангела в Реґєтові. Там тіж пополуднювали. Черговым пунктом поломничества было село Ганчова. В тамтышній школі молоды люде мали нарыхтуване місце для одпочынку. На 17.00 год. заміряно Всеночну в церкви Покровыы Пресвятой Богородиці. Того рока окрем владыкы Паісия присутний был і чешскій єпископ Ісая, а тіж і вельох інчых священників. На конец Всеночной мож было почути проповід о. Цідила, в котрій навязувал до 70. річниці Акциі Вісла. В акциі «В» отец видит не лем зло, але, як сам повіл, дякы ній православіє перешло і на іншы землі, штобы там свідчыти про нашу віру.
12. липця/юлия, в праздник свв. Апостолів Петра і Пaвла, о 7.00 год. в ганчівскій церкви одслужено молебен, по котрым поломникы пішли уж просто до Высовой. Там о 9.00 год. мало місце привитаня владыків, а пак вшыткы присутны рушыли на Святу Гору Явір. Того рока Службу Божу одправлено уж не в каплици, а по правій стороні горы, де поставлено польовий олтар. На горі посвячено тіж воду і несений поломниками крест. По Божественній Літурґіі зобраны могли дашто перекусити, а при тым і продолжати спільне святкуваня.
Мож повісти, што было то выняткове поломничество. Взяло в ним участ близко 40 осіб. Люде тоты приіхали з ріжных сторін Польщы, нп. з Варшавы, Білогостоку, Люблина, Санока, Перемышля і околиц, Ряшова, Познаня, Торуня, Щеціна, але тіж і з інчых держав: зо Словациі, з Украіны, аж і з Ґрузиі. Окрем приіздных были присутны і жытелі лемківскых земель, котры вірні, рік в рік берут участ в тым торжестві. Од участників мож было почути, што поломництво ім ся полюбило, і то не лем зо взгляду на атмосферу, але терены, котрыма сме ішли. Некотры аж, тоты родом зо східньой Украіны, бесідували, же чуют ся як в себе дома.
Майме надію, што за рік тото поломничество притягне іщы більше люди і што гора Явір буде рік в рік гідні одвиджана вірныма, а памят о чудах звязаных з обявліньом Божой Матери і єй покровительством не загыне.
Знимкы были зроблены поломниками.