В тых днях Пряшівска універзіта в Пряшові – Центер языків і култур народностных меншын – Інштітут русиньского языка і културы выдав зборник Studium Carpato-Ruthenorum 2018. Штудії з карпаторусиністікы 10.
Юбілейный 10-ый зборник, котрого зоставительков і одповіднов редакторков є Кветослава Копорова, робітничка русиньского інштітуту, вышов на 208 сторінках і обсягує довєдна 10 науковых штудій.
Позваны рефераты і додатковы штудії
Зборникы Studium Carpato-Ruthenorum шторік приношають надрукованы рефераты, котры почас рока мож было выслухати на семінарах, котры орґанізує Інштітут русиньского языка і културы під єднаков назвов і додатковы штудії. Так є тому і в найновішым выданю. У зборнику найдеме надрукованых шість штудій, з котрыма на Пряшівскій універзіті в рамках семінарів выступали домашні і загранічны науковці.
Івана Сливкова, котра выступала у 2018-ім році як перша, занимать ся у своїй штудії смыслом про гумор як културнов себаідентіфікаційов Русинів, причім выходить із книжкы Штефана Сухого під назвов Як Руснакы релаксують. Іван Міськов в публікації приходить із історічнов темов під назвов „Ruteni”, „Dux Ruizorum”, „Marchia Ruthenorum” у середньовічній Европі. У статі Михала Вашічка чітатель годен дізнати ся о шпефічных рисах діалекту села Пача в контексті русиньскых діалектів на Словакії. Михал Павліч занимать ся русиньсков народнов ідентітов як літературнов проблемов в творчости Марії Мальцовской. Історік Петер Шворц має в зобрнику штудію під назвов Русины і выник Чехословакії (Країньска граніця меджі Підкарпатьсков Русьов і Словакійов). Остатный із позваных рефератів є од Володиміра Фенича. Тот занимав ся темов під назвов Гердер проти Геґела: Михайло Лучкай і концептуалізація історії карпатьскых Русинів.
В рамках додатковых штудій суть надрукованы штири статі. Михайло Фейса занимать ся розвитком і резултатами высокошкольской русиністікы в Сербії. Анна Плішкова має публіковану штудію під назвов Николай Бескид в процесі крішталізації русиньской народно-яззыковой ідеолоґії на переломі XIX. і XX. стороча. О высокошкольскій русиністіці в дзеркалі їй першых двох деценый пише Йозеф Білскый. Ева Міхна пише о языковых ідеолоґіях лемківскых діятелів.
10 років Studium Carpato-Ruthenorum
Як уж мож спостерігати із назвы зборника, семінары Studium Carpato-Ruthenorum 2018-ым роком завершыли десять років свого існованя.
За 10 років Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты зорґанізовав довєдна 50 семінарів карпаторусиністікы. На них выступало довєдна 36 гостів, причім, як пише едіторка зборника Кветослава Копорова у вступнім слові, на дакотрых семінарах выступали по двоми шпеціалісты з даной области і дакотры фаховці выступаии двараз. За цілу історію семінарів брали участь із своїма рефератами окрім домашніх і науковці із далшых 8 держав, конкретно із Чеськой републікы, Польщі, Австрії, Україны, Сербії, Мадярьска, Споєных штатів Америкы і Канады.
Зборник Studium Carpato-Ruthenorum 2018. Штудії з карпаторусиністікы 10 вышов із фінанчнов підпоров Фонду на підпору културы народностных меншын.
ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА