О єдній із найвызначнішых особностей Православной церькви 20-го столітя, русиньскім родакови із села Ладомирова, в окресі Свідник, вышла в тых днях по словацькы писана книжка під назвов Метрополіта Лавр – історічны і сполоченьскы обставины його жывота і діяня (оріґ. Metropolita Lavr – historické a spoločenské okolnosti jeho života a pôsobenia).
Автором книжкы є брат небогого метрополіты Михал Шкурла, котрый за собов має вже дакілько написаных моноґрафій, ці о роднім селі, або о далшых вызначных особностях. Книжка мала свою презентацію в пятніцю, 19-го мая 2017-го року, в Пряшові.
Протаґоніста той книжкы, метрополіта Лавр (гражданьскым меном Василь Шкурла), походжяв, як вже было спомянуто зо села Ладомирова. Як раз в тім селі быв в міджівойновім періоді православный Монастырь преподобного Йова Почаєвского, котрый став ся вызначным центром російской еміґрації по більшевіцькім перевороті в році 1917 і нововыникнутой Російской православной церькви за граніцьов, пише ся в анотації книжкы.
„Монастырь быв єдночасно і центром пошырьованя православія на Словакії обще, а окремо на Пряшівщіні. Кідьже діялность монастырьского братства была заміряна проти безбожной совістьской влады, перед приходом совітьской армії (1944-ый рік) монахы одходять до новой еміґрації, тотраз до Споєных штатів Америкы до Святотройцького монастыря в Джорданвілі. З нима одходить і 16-річный Василь Шкурла, котрый цілый свій жывот присвятить служіню Православній церькви. В новім оточіню, далеко од близкых і родного краю, перешов вшыткыма ступнями монашества, од рясофорного монаха, аж по найвысшый сан – першоєрархы і метрополіты Російской православной церькви за граніцьов,“ продовжує анотація.
Была то як раз заслуга метрополіты Лавра, же 17-го мая 2007-го року в Храмі Хріста Спасителя в Москві быв по довгых десятьлітях розділіня підписаный Акт о канонічній єдности Російской православной церькви за граніцьов і Російской православной церькви Московского патріархата. Книжка была писана ку десятій річніці той історічной дії.
Хто быв метрополіта Лавр
Метрополіта Лавр народив 1-го януара 1928-го року. Як єденадцятьрічный вступив до Монастыря преподобного Йова Почаєвского в Ладомировій. У 1944-ім році одышов із монахами до Споєных штатів Америкы. У 1947-ім році став ся рясофорным монахом і прияв мено Лавр. У 1954-ім році закінчів Святотройцьку духовну семінарію в Джорданвілі. У році 1967 быв высвященый на єпіскопа. В році 1981 ся став архієпіскопом. Од 2001-го року быв метрополітом выходо-америцькым і нюйорьскым Російской православной церькви за граніцьов. У 2002-ім році ся офіціално стрітнув із презідентом Російской федерації Владиміром Путіном зо заміром зближыти свою церьков з Росісйков православнов церьквов Московского патріархата. Процес взаємных їднань завершыв ся о пять років пізніше, 17-го мая 2007-го року в Москві. Умер метрополіта Лавр 16-го марца 2008-го року в Джорданвілі в США.
В Споєных штатах Америкы 4-го децембра 2015-го р. быв одкрытый бронзовый памятник із пєдесталом з ґраніта патріархови московскому і цілой Руси Алексійови ІІ. і метрополітови Російской православной церькви за граніцьов Лаврови. Памятник находить ся коло Катедралного собору св. Александра Нєвского у Говелі в штаті Ню Джерсі, і є присвяченый в честь єдности Російской православной церькви за граніцьов і Російской православной церькви. Выробленый быв у Росії і быв пожертвованый од російского народа, жебы припоминав момент Акту о канонічній єдности.
ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА