Мирослав Лайчак бы міг здобыти найвекшый діпломатічный успіх про Словакію в історії незалежности. Шефови словацькой діпломації ся нукать кандідатура за ґенералного секретаря Орґанізації зъєдиненых народів, інформує словацькый денник Pravda.
Премєр Словацькой републікы Роберт Фіцо ся в остатніх днях першыраз публічно приклонив ку єдному із двох можливых словацькый кандідатів на тоту функцію. Найважніша діпломатічна функція вабить і ексміністра загранічных діл Словакії Яна Кубіша. Фіцо собі за свого фаворіта выбрав сучасного міністра Мирослава Лайчака лем день по його 52-гых народенинах. Теперь є на тягу міністер Лайчак. На то, жебы повів своє дефінітівне рішіня, значіть оголосив кандідатуру, собі іщі зохаблять простор. Натеперь повів медіам лем то, же бы было нелоґічне повісти апріорі ніт. Но вєдно з тым додав, же має на приятя рішіня доста часу.
О кандідатурі Лайчака і Кубіша ся на Словакії бісідовало вже довшый час. Подля загранічнополітічных аналітіків має Мирослав Лайчак вдяка своій діпломатічній карьєрі доста велику шансу досправды здобыти функцію ґенералного секретаря Орґанізації зъєдиненых народів (ОЗН) і вычеряти так теперішнього секретаря Пан Кі-муна.
О наступцьови Пан Кі-муна в креслі шефа ОЗН ся буде рішыти в другій половині 2016 р. В літі 2016 ся буде публіковати вызва на передкладаня кандідатур і на основі того дає свою позіцію пятнадцятьчленна Беспечностностна рада ОЗН, по котрій буде голосовати Вална громада ОЗН. Другый крок є вже лем формалный, бо основнов є згода в орґані, в котрім засідать пять сталых членьскых держав (США, Росія, Кітай, Франція, Бртітанія). Кандідат потребує голос вшыткых 5-ох держав.
Очекована кандідатура Лайчака выходить із того, же головне кресло ОЗН має обсадити выходоевропска реґіонална ґрупа 23-ох держав, міджі котры належыть і Словакія. Лайчак ся многым видить як найреалнішый кандідат.
Хто є Мирослав Лайчак
Народив ся 20-го марца 1963 р. і має походжіня в русиньскім селі Орябина. Його мати там доднесь жыє і довгы рокы там учіла. Веце жрідел пише, же є словацькым діпломатом русиньского походжіня, хоць сам то ниґда публічно не повів, нарозділ од сучасного міністра Роберта Калиняка, ці бывшого міністра Івана Міклоша. В діпломації зачінав у 1988 р. на федералнім міністерстві в Празі. Першу діпломатічну місію мав у Москві. Мав лем 31 років, кідь быв у 1994 р. выменованый за словацького амбасадора в Японії. В рр. 1999 аж 2001 робив як окремый асістент выняткового уповномоченого ґенералного секратаря ОЗН про Балкан. У 2001 р. дістав ся знова до функції амбасадора до Белеграду і вєдно з тым мав в аґенді і Албанію а Македонію. В роках 2005 – 2007 быв ґенералным директором про політічны справы міністерства загранічных діл і єдночасно в службах Европской унії в 2006 р. помагав з приготовліньом референдума о незалежности Чорной Горы. На Балкані зістав діяти і в роках 2007 – 2009, кідь там быв як вынятковый представитель Европской уніїї про Босну і Герецеґовину. Першыраз як непартійный став ся міністром загранічных діл во владі Роберта Фіца в році 2009. По навернутю партії Роберта Фіца ку владі ся і Лайчак знова став міністром, котрым є доднесь.
Петро Медвідь
ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА