На початку року офіціално пришла про мене єдна вість як із старозавітньой книжкы Йова. Мій облюбленый пряшівскый склеп з книжками в януарі дефінітівно запре свої двері, а тым закінчіть ся і дакількорічна капітола многых Пряшівчанів, котры іщі все радше купують книжкы в малій книгарні з атмосферов, з персоналом, котрый ся на книжках знать, і котрый має особный приступ ку своїм навщівникам, намісто купованя у нефоремных, неособных великых склепах в накупных ґалеріях.
18.10 год. коментарь Петра Медвідя. Днесь під назвов: О чітаню книжок (не)русиньскых.
ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА