Як інформовала Мукачовска містьска рада на своїм офіціанім сайті на сіті Facebook, 2-го марца 2023-го року у віці 83 років вмер Іван Бровді, скулптор і малярь русиньского походжіня, ку чом він і голосив ся.
Бровді быв честным гражданом Мукачова, лавреатом містьской умелецькой Премії імени Александра Духновіча, мав званя Народного художника Україны і быв членом Націоналного общества художників Україны.
Може найвеце познатым є його памятник святых Кіріла і Методія, котрый у 2000-ім році одкрыли в центрі Мукачова, но Іван Бровді зробив веце творів з русиньсков тематіков, а нелем.
Народив ся Іван Бровді 2-го юна 1939-го року в селі Онок на Підкарпатьскій Руси. Середню школу абсоловав у Великых Комятах, пак учів ся на умелецькім учілищу в Ужгороді, котре закінчів у 1961-ім році.
Одвтогды створив велике чісло монументалных робот, бронзовых і деревяных рельєфів. Много з них є повязаных з русиньсков історійов і културов. В році 1986 зробив серію басрельєфів з назвов Історія Мукачова.
Його бронзовый памятник святых Кіріла і Методія, учітелів Славянів, став вже єдным із емблемів центра Мукачова. Меджі його найвызначнішы творы належыть і памятник, котрый є у Києво-Печерьскій лаврі.
Бровді быв і малярьом, занимав ся зображіньом народного жывота, быв майстром автопортретів. Інтересным чудом у Бровдія є і продовжованя русиньской Підкарпатьской малярьской школы. Своїм способом ожывив манайловского духа епічного і фантастічного Підкарпатя.
Од 1997-го року Карпаторусиньскый научный центер в Споєных штатах Америкы удільовав Премію Александра Духновіча за русиньску літературу. В рамках премії лавреат діставав і бронзову скулптуру русиньского медведя – такзваного русиснького оскара. Іван Бровді є автором того русиньского оскара.
За свої умелецькы досягненя быв нагородженый і Премійов Адалберта Ерделія і Йосифа Бокшая, а то аж трираз, в роках 1998, 2001 і 2011.
Kреатівна довговікость Івана Бровдія бы чудова. Выстава його образів у 2013-ім році в просотрах художного музея Йосифа Бокшая была повна фарев і творчой енерґії. Майже вшыкты фаховці згодли ся на тім, же Іван Бровді досягнув внутрішнє ослободжіня, вкрочів до штястного рітму мальбы, в котрім робить ся вшытко з дяков і потішіньом.
Персоналны выставы своїх творів мав окрім Підкарпатя, де выставльовав найвеце, і в Румунії, Мадярьску ці на Словакії. У 2015-ім році выставльовав у Музею сучасного уменя в Києві.
Роботы Івана Бровдія находять ся в Націоналнім художнім музею Україны, Закарпатьскім художнім музею імени Йосифа Бокшая, Закарпатьскім краєзнавчім музею, Закарпатськім музею архітектуры і бываня, в Києво-Печерьскій лаврі, як і в пріватных колекціях на Україні, в Росії, Ізраілю, США, Канаді, Німецьку, Італії, Австрії, Мадярьску, на Словакії, в Польщі і Австралії.
ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА