Вмер довгорочный русиньскый актівіста Ян Калиняк

Як інформовав председа Окресной орґанізації Русиньской оброды у Свіднику Мілош Стрончек, в неділю 3-го септембра 2023-го року по довгій хвороті вмер Ян Калиняк – русиньскый етноґраф, актівіста, културно-общественный діятель.

Ян Калиняк належав меджі найактівнішых людей русиньского возродного руху на Словакії по 1989-ім році, стояв при основаню вызначных русиньскых орґанізацій. Вмер у віці 76 років.

Сын оптантів

Народив ся Ян Калиняк 24-го авґуста 1947-го року в селі Губине, на теріторії втогдышньой Україньской совітьской соціалістічной републікы.

Його родічі, Русины з теріторій днешньой выходной Словакії, там были переселены з Чехословакії на основі такзваных оптацій, коли чехословацькы орґаны лживов кампаньов аґітовали Русинів, жебы переселяли ся на Україну. Уж в 1956-ім році родині подарило ся вернути до Чехословакії, од 1959-го року жыли у Свіднику.

Ян Калиняк выштудовав народопис на Філозофічній факулті Універзіты Коменьского в Братіславі, і почас свого професіоналного жывота быв на веце позіціях. Зачінав як методік про музику і спів на Окреснім освітнім центрі у Свіднику, продовжовав як учітель на основных школах в Крайній Поляні і Вышній Писаній. Десять років быв етноґрафом україньского музея у Свіднику а пак пішов на ведучій пост Одділіня културы втогдышнього Окресного народного выбору.

Працовав і на Окреснім уряді Свідник на Одділіню охраны културных памяток, пізніше на Крайскім памятковім уряді в Бардейові і Пряшові.

Русин цілым сердцьом і душов

Ян Калиняк быв Русином цілым сердцьом і душов, цілый жывот, і кедь Русины офіціално не існовали, занимав ся русиньсков културов. О тім свідчіть і факт, же свадбяны традіції Русинів спрацовав уж в 1979-ім році в публікації з назвов Народне весіля.

По 1989-ім році актівно залучів ся до русиньского возродного руху у втогдышній Чехословакії, по розділіню републікы на Словакії.

Быв єдным із основаючіх членів Русиньской оброды у 1990-ім році. Раз кандідовав і на председу той орґанізації, но неуспішно. В роках 1993 аж 1996 быв підпредседом Выконного выбору Русиньской оброды. Так само быв основательом Окресной орґанізації Русиньской оброды у Свіднику, котру довгы рокы вів як председа.

Калиняк быв свого часу членом Выбору про народностны меншыны і етічніы ґрупы Рады влады Словацькой републікы за русиньску народностну меншыну. У 2012-ім році ініціовав выникнутя Округлого стола Русинів Словакії, кедьже была потреба створити русиньскый форум, в рамках котрого бы вєдно комуніковали русиньскы орґанізації, інштітуції але і окремы актівісты, а сполочныма силами просаджовали свої потребы перед урядами і владов.

Але нелем в тім напрямі быв актівный. Быв чоловіком културы а так само знав, же Русины мусять робити з дітми і молодыма, жебы была далша ґенерація нашого народа.

Ян Калиняк быв на початку 1990-ых років основательом Віфлеємского вечора, котрый робить ся доднесь, і в рамках котрого діти із свідницькых основных школ приготовлюють собі рождественный проґрам, на котрый пак ходить смотирити публіка до Културного дому.

В 2000-іх роках основав фестівал сучасной популарной русиньской музикы Русин Поп-Фест, в рамках котрого інтерпреты і капелы выступали з авторьскыма творами. Фестівал ся в послідніх роках, знова вдяка його думкам, подарило обновити Мілошови Стрончекови, але уж під зміненов назвов Орфеус.

Быв першым шефредактором і ініціатором выдаваня новинок Наше слово, котры выдавать Окресна орґанізація Русиньской оброды у Свіднику. Новинкы выходять векшыбов перед Русиньскым фестівалом у Свіднику. Так само быв при основаню Фестівалу културы Русинів Словакії у Свіднику, котрому наконець подарило ся майже цалком вытиснути із Свідника українізачный фестівал, якый там робив ся од 1950-ых років.

Ян Калиняк є автором веце публікацій, окрем высше спомянутой публікації выдав і Дві віфлеємскы гры (р. 1993), Ярьны русиньскы співанкы (р. 2022), Віфлеємскый вечур (2002), Памятный день Александра Духновіча (р. 2002), Юрко Цімбора (р. 2016) і далшы.

У 2020-ім році стигнув іщі выдати першый том книгы Русиньскы народны співанкы, далшы томы чекають на выданя. В  1999-ім році Окресна орґанізація у Свіднику під веджіньом Яна Калиняка выдала цінный поетічный зборник творів Александра Павловіча під назвов Русины желають быти Русинами, котрый упорядковав Іван Русинко.

Сам быв музикантом, знав гратина ґітарі, балалайці, акордеоні, саксофоні, бубнах ці піані. Основав веце музичныґ руп, котры в тім часі грали проґресівну музику – big beat, у Свіднику.

Бойовник за русиньскый музей

Кедь бісідуєме о Янови Калинякови, пак не мож забыти на єдну із централных його актівностей. Быв то Ян Калиняк, котрый вєдно із Русиньсков обродов од 1990-ых років войовав, жебы україньскый музей у Свіднику, днесь СНМ – Музей україньской културы, став русиньскым музейом, бо майже вшыткы збірковы артефакты походять з русиньскых сел.

І кедь тоты намагы не были, вдяка політічным тискам, успішны, якраз Калинякови можеме дяковати як єдному з тых, што мають заслугу, же у 2007-ім році, як компроміс, выникнув СНМ – Музей русиньской културы в Пряшові.

Хоць Русины здобыли свій музей, Ян Калиняк ниґда не зрік ся оправданой думкы, же нашы артефакты не мають быти в україньскім музею, і же тоту проблематіку треба рішыти дале, што і робив, покля му служыло здравя і силы. Робив то діпломатічно, і формами протестів, і мож повісти, же о наше музейництво ся досправды причінив многым.

Нагородженый пріматором Свідника

Ян Калиняк быв з нагоды своїх 70-ых народенин нагородженый Цінов пріматора міста Свідник. Втогдышній пріматор Ян Голодняк нагородив го за розвиток народностных меншын і народностной културы.

Похоронны обряды за Яном Калиняком одбудуть ся у віторок 5-го септембра 2023-го року у Свіднику, де буде і похованый.

P.S: Пане Калиняк, хоць не подарило ся нам почас Вашого жывота добити ся нашых прав на русиньскы збіркы, котры доднесь суть маєтком СНМ – Музея україньской културы, наш бой не кончіть. І віриме, же Ваше і наше желаня, нашы сполочны і оправданы тугы ся нам подарить наповнити. Вічная память!

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА