Владычскый рай, приблизно 3000 гектатів лісів і лук в катастрі русиньского села Владыча, Стропківского окресу, в котрых находить ся множество турістічных трас з цілковов довжков коло 100 кілометрів, одкрыли в понедільок 20-го юла 2020-го року сімболічно коло Ністоровой студні. Інформовала о тім аґентура TASR.
Вода в студні ниґда не высохне і дасть ся пити єднако як вода з многых далшых жрідел, котры у Владычскім раю находять ся. О святочній події інформовала директорка Областной орґанізації турістічного руху Вышній Земплін і Вышній Шаріш Михаела Здражілова.
Студня із 19-го столітя
Владыча выникла у 1964-ім році злучіньом сел Дрічна (до року 1960 Мала Дрічна і Велика Дрічна), Нижня Владыча, Вышня Владыча і Суха. Споминану студню в році 1888 выкопав у втогдышній Нижній Владычі Ністор Ґалайда, котрый мав втогды коло 20 років. По нім студня дістала і назву.
„Служыть доднесь, є мурована з каміня, має глубку коло шість метрів. Ниґда в ній не высохла вода і смаком є якбач найліпша в Нижній Владычі,“ повів про аґентуру староста села Ян Чурпек, котрый видить сімболіку Владычского раю з Ністоровов студньов у тім, же природа околіці понукать множество жрідел.
„Кедь ідете на турістіку, не мусите із собов нести жадну воду, бо єй найдете по дразі. Жрідла суть вызначены і на мапі,“ додав староста.
На одкрытю і правнучка
На одкрытю Владычского раю брала участь і правнучка Ністора Ґалайды Дана Лоудова із Яблонця над Нісов, в Чеській републіці. І кедь спомины на їй прадіда ся не сохранили, бо вмер перед народжіньом наймолодшого сына – Лоудовой діда, она до Владычі приходить каждый другый рік. Уквартельованя в містнім турістічнім інформачнім центрі має про ню окреме чаро.
„Мій няньо там ходив до школы. По войні одышов за роботов, оженив ся і зістав на Чехах. Все споминав на тото місце. Даколи то было круте розповіданя о тім, як ходили вшыткы босы в родині, в котрій было десять дітей. Ту быв твердый жывот.“ Повіла правнучка. О своїм дідови, котрый выкопав Ністорову студню, ся дочітала і у свідницькім архіві.
Владыча притігать турістів
Владыча ся вдяка своїй природі в околіці і покійному середовиску все веце тішыть інтересу турістів. Тот рік святкує 680-ту річніцю од першого писмового документу і приготовила собі про домашніх і навщівників веце інтересных актівностей.
„Чоловік ся може почас жывота посмотрити за собов лем пару років. При селі із 680-річнов традіційов то є вже довшый період. Кедь єм у селі вызначовав водный млин із 18-го столітя, усвідомив єм собі, якый тяжкый, но єдночасно богатый жывот ту мусив быти. Тота річніця є посмотріньом ся до минулости,“ повів перед часом староста Ян Чурпек.
О тім, же село, котре днесь має коло 60 жытелів, є інтересным місцьом про турістів, свідчіть і то, же влони в селі евідовали майже 1600 переночовань.
В рамках споминаных приготовльованых актівностей ку річніці, одкрыв ся і Владычскый рай. В нім находить ся область нелем катастра Владычі, Сухой ці Дрічной, але іде і до Польщі ці до окресів Меджілабірці і Свідник. У веце припадах іде вже о існуючі трасы, котры выникли в режії Клубу словацькых турістів ці державного поднику Лісы Словацькой републікы. Решту зреалізовало село.
„Думам, же природа є найвекшым позітівом про турістів, котры ту мусять пережыти холем єден вікенд. Є ту прекрасный выход і запад сонця. Не бісідую то зато, же єм ся ту народив, але є то ту досправды як у приповідці,“ підкреслив староста. Найти ту мож водопады, сельскый музей ці народны културны памяткы.
Жрідло фотоґрафії: severovychod.sk.
ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА