Владыка Паісий: «Руснакы зо Словациі, то такы самы Лемкы як мы». Реляция з праздника на св. Горі Явір

В днях 11.-12. 2015 рока проходило традицийне уж празднуваня торжества свв. Петра і Павла на св. Горі Явір. Праздник зачал ся напередодни всеночном в церкви Покровы Пресвятой Богодориці в Ганчові.

Парох о. митр. Владимір Канюк в іменим своім, парафіян і вшыткых поломників, привитал ґорлицкого єпископа Преосвященійшого Паісия і звернул увагу на тото, же то уж 25. раз поломництво орґанізуване Братством Православной Молодежы іде на св. Гору Явір. В своіх словах о. Канюк окрислил жытя чловека як непрестанне поломництво, вандрівку, яка повинна быти ведена путями нашых предків, родичів, прадідів. Понаддвогодинне, прекрасне богослужыня, разом з владыком, целебрувало духовенство новосандецкого деканату і діяконы з Санока і Люблина. Як дякы, служыли Петро Трохановскій, Ярослав Ґрич і Славомир Канюк, а співал Єпархіяльний Молодіжний Хор Ірмос під кєрівництвом імости Мариянны Ярой. Вартат надмінити, што в тыжден попереджаючий свято, пробы хору проходили в Рускій Бурсі в Ґорлицях, а новы, молоды члены ректрутували ся з веденого Андрийом Трохановскым ансамблю Терочка, якій з мужскыма хористами з Крениці одспівал деякы фраґменты службы.

В ден праздника свв. Петра і Павла одлсужено молебен в ганчівскій церкви, а пак поломникы пішли на стрічу Владыків в церкви св. Архангела Михала в Высові. Богослужыня на св. Горі Явір зачали ся од посвячыня воды, а Святу Літургію, служену при прекрасній хвили, скінчыл крестний хід довкола церкви і посвячыня креста, якій принесений был поломниками.

Вчас проповіди, запрошений честний гіст, Высокопреосвященнійший Александер, Митрополита Переяслав-Хмельницкій і Вышневскій з Кыйова (Украіньска Православна Церков Московского Патриярхату) звернул ся до чысленно зобраных вірных з проповідю, в котрій приблыжыл жытя покровителів – свв. апостолів Петра і Павла. Митрополита Александер підкрислил, што треба ся молити за жертвы войны на Украіні, де «брат повстал на брата…», але православны пращают єден другому, люблят єден другого і, предовшыткым, молят ся за себе.

На конец богослужынь, владыка Паісий, подякувал вшыткым за присутніст. Особливо честному гостьови і духовенству, але тіж звернул ся до найчысленнійше присутных, ґаздів той землі – до Лемків. Припомнул, што 90 років тому Матір Божа благословила не лем тоту св. Гору, але цілу святу Лемковину, а о рік буде 90. річниця, коли «Лемкы, Русины на нашій земли, на Підкарпатю, почали ся повертати до віры предків, до святого Православія».  Владыка подякувал тіж выселеным Лемкам, поломникам з Братства свв. Апостолів Петра і Павла з Вроцлавя і поломникам з Підляша, Холмщыны і центральной Польщы, з Украіны і Америкы. Владыка подякувал тіж Русинам зо Словациі, котрых окреслил як тых самых Лемків, Русинів, што мы.

Особливе подякуваня было направлене до митрополиты Александра, якого присутніст на Лемковині порівнали значыньом до місиі князя Владиміра, котрий урвердил православя на тій земли. Запрошены гості были обдаруваны іконами Ченстоховской Божой Матери, як памятку про православны корені єй чудотворной іконы. З нагоды іменин, єп. Паісий желал вшыткым присутним Петрам і Павлам, а іменні – о. Петрови Пупчыкови, Петрови Трохановскому і Павлови Дубецови.

Закінчыл ґазда высівской парафіі, о. ігумен Пафнутий (Якімюк), а вартат спомнути, што його няньо, о. митр. Андрий Якімюк, был єдным з першых священників на Лемковині по выселінях. Днес служыт в Сімятычах.

Фраґменты богослужынь, співаны хором Ірмос, будут до выслуханя в недільным пасмі церковной музыкы, в радию лем.фм.