Віктор Крамаренко: «Дуже люблю робити з нашыма людми, не лем із столичныма…»

Днешній розговор быв записаный в просторах Вседержавного русиньского самосправованя в Мадярьску з його председом Віктором Крамаренком. А бісідовало ся о сістемі русиньскых самосправовань і їх функціях, окрім того дізнали сьме ся о традіціях і културнім жывоті Русинів Мадярьска.

В Мадярьску існує 45 русиньскых самосправовань. Самосправованя суть сконцентрованы не лем у великых містах, такых як Будапешт, Мішколц, Пейч, Дебрецин, а і в малых селах як Мучонь і Комлошка. Окрім того є там зареґісторваных сім русиньскых обществ і єден союз.

Віктор Крамаренко – председа Вседержавного русиньского самосправованя. Родак із міста Берегова, Підкарпатя. Од 1982-го року, з малыма перервами, жыє в Мадярьску з родинов. У 2010-ім році залучів ся до русиньского руху в Будапешті в 14-ім районі і став там председом самосправованя. А у 2014-ім році в осени першый раз быв выбраный председом Вседержавного русиньского самосправованя. На даный час выповнює свій другый мандат од 2019-го року.

Будова Вседержавного русиньского самосправованя в Будапешті

Віктор Крамаренко: В будові самосправованя находить ся музей, де часто приходять попозерати ся і загранічны ґрупы. Музеолоґ час од часу ходить по районі з мобілным музейом. Од року 2019 в Ґрекокатолицькім русиньскім центрі в місті Дебрецин фунґує філія того музею. Окрім того маєме і властну бібліотеку, котра робить в режімі офлайн і онлайн. В каталоґу дасть ся натюкати потрібна книжка, і тота прийде або поштов або дахто з району може єй донести.

Русиньскый научно-бадательскый інштітут так само ся находить під стріхов самосправованя. Інштітут выдавать книжкы, словарі і робить языкову коректуру новинкы Русинськый Світ – Ruszin Világ. Ґазета ся выдавать од 2004-го року, і в 2011-ім році дістала фінанчну премію од мадярьского уряду в сумі 1 млн. форінтів. На выданя новинкы діставають ся окремы грошы од влады.

Русинськы медії в Мадярську

Віктор Крамаренко: Русиньске высыланя в мадярьскім радію можете слухати каждый віторок о 13.00 год. містного часу. Інтервю ся проводять і по мадярьскы і по русиньскы, в залежности од желаня респондета. Звыкне то быти єдноязычый півгодиновый проґрам.

На телеканалі Duna TV каждый другый тыждень є проґрам народностных меншын, котрый має 45 минут. Іде у четвер о 7.20 год. м, повторіня проґраму давають в тот самый день на телевізії Duna World о 16.15 год. Великы за кількостьов меншыны, такы як Сербы, Хорваты, Ромове, мають свій телевізный канал. А Русины рахують ся за малу меншыну і суть примушены ділити телеканал з іщі  6-ма меншынами, наприклад з Поляками ці Українцями.

Фінанцованя

Віктор Крамаренко: Підпорьованя самосправовань може ся реалізовати 4-ма розлічныма способами.

По перше, кажде самосправованя діставать річну суму на фінанцованя, а вже містны депутаты і предсидателі ґаздують на што їх тратити. По друге, мадярьска влада проводить дефініціалне фінанцованя на основі зробленой роботы за прошлый рік. Балова шкала переводить ся на форінты і од того принимать ся рішіня кому і за што приділити грошы.

По третє, містный уряд так само підпорює самосправованя. Русины і іщі 13 далшых народностных меншын признаных в Мадярьску дістають підпору як членове заснователі мадярьского штату. Обще, не робить ся велика різніця од процента населіня меншыны в населеных пунктах, приблизно кажда меншына діставать єднаку суму грошей.

По четверте, мадярьский влада каждорічно выписує ґрантову пропозіцію (вызву, позн. ред.) в областях фінанцованя цівілных орґанізацій на фунґованя, на реалізацію літніх таборів про діти, на реалізацію културных подій, на освіту про учітелів, на выданя книжок і літературы. Многы самосправованя і цівілны орґанізації подавають такы ґранты каждый рік.

Свята Русинів Мадярьска

Віктор Крамаренко: Векшына нашых людей в Мадярьску суть ґрекокатоликы. Сявткують ся вшыткы реліґійны свята, не лем Богородіцю, Пасху і Крачун (Рождество, позн. ред.). По селах, майже як і на Підкарпатю, маєме по два-три праздникы на місяць.

На зачатку року, в януарі, з цілов общінов орґіназує ся споминуве кладжіня вінців коло гробу академіка Антонія Годинкы. Од 2004-го року была задекларова піняжна премія імеми Антонія Годинкы. Почас року слідує ся, хто меджі Русинами актівно проявлює ся і складать ся список кандідатів. Были припады кедь ся подля комісії і не нашов достойный кандідат.

На кінцю марца  празднує ся народжіня Ференца ІІ. Ракоцію.  Подія ся зачінать в Шарошпотоці, і пак переносить ся до Борші (село на Словакії), де він ся народив. В рамках події є все ґрекокатолицька літурґія і закінчує ся святочным обідом. На святкованя приходить велике множество людей, приблизно 400 аж 500 люди ся зберать з цілого Мадярська і споза заграніці.

22-ый май є признаный як Русиньске націоналне свято в Мадярьску. Каждый рік ся орґанізує тото свято в іншім місті, векшынов по суботах. Єпіскоп служытьь службу на старославяньскім языку, і орґанізовують ся різны забавны проґрамы. Наприклад, прошлый рік святковало ся в Мішколці і быв позваный Закарпатьскый націоналный хор.

В літі ся орґанізують таборы про русиньскы діти по цілім Мадярську, не лем на Балатоні.  Приблизно 7 аж 8 таборів, по 15 аж 20 дітей є в каждім. Плановало ся брати до таборів і діточок із Підкарпатя, но така можность є лем про обчанів мадярьского штату.

Зачатком осени, в першу неділю септембра, є русиньскый одпуст. Каждорічно робить ся в Шайовпалфалі (Sajópálfala), недалеко од Мішколця. Єпіскоп одправлють ґрекокатолицьку службу на старославяньскім языку. Люди приходить тілько, же не омістиме ся до єдной церькви, 400 аж 500 людей з цілого Мадярьска.

Од недавна завела ся нова традіція  — посланкыня Віра Ґіріц (посланкыня Русинів у мадярьскім парламенті, позн. ред.) орґанізує подію про Русинів умелців. Подію проходить на уліці Штефанії (Будапешт) у каштелю. Орґанізаторка старать ся, жебы каждый рік приходили новы люди. Позывають ся вшелиякы анасаблі про забаву.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА