Видокова вежа на Св. Горі Явір? Церковны власти рішучо проти

Ні, то не жарт – Надлісництво Лося хоче вознести видокову вежу на самым вершку Св. Горы Явір, выже каплиці і будуваной церкви. То не вшытко, бо попри вежы мают зробити пленерову експозицию посвячену барскым конфедератам… Уж раз высофувано ся з думкы памятника Пулаского в Высовій. Ци так буде і тепер? Ци єднак доведут до того, што місце реліґійного культу замінят в парк розрывкы? Проти вежы сут церковны власти. Проти єст лемківска соспільніст.

«Сме проти ґлорифікуваню на нашій земли тых, котры допустили ся злочыну на місцевым, автохтонным лемківскым населіню» – катеґоричні стверджат православный архієпископ Паісий, ординарий перемышльско-ґорлицкой єпархіі в офіцийным становиску для нашой редакциі.

Лемківска соспільніст єдным голосом

«Барз єм проти». «В моій оціні то не місце на такы атракциі». «На тiй святiй земли зъявила ся Матiр Божа прото, жебы ся там молити, а не для туристичной потіхы». «Туристичный обєкт не пристає до святого місця». «Думам, што проєкт будовы видоковой вежы в недалекій одлеглости од місця реліґійного культу (…) єст непотрібном думком, котра буде антаґонізувати, вымагат інґеренциі в краєвид і природу та нарушат сакральный простір». «Подля мене то кус так, як бы, на примір, на териториі Лаґєвнік ци Ясной Горы поставити веселе місточко». То лем малы фраґменты з части коментарів осіб лемківской соспільности (ріжных віроісповідань та ріжных поглядів), котры попросили сме о опінію.

Гора Явір то місце, котре є знане мало не вшыткым Лемкам. Докладні перед стома роками (1925 р.) мала обявити ся гын Божа Матір, а в короткым часі по тых подіях зачало бити джерельце. Побожный нарід скоро довюл до поставліня креста, пак побудуваня каплиці (1929 р.), а віст о Святій Горі рознесла ся шыроко. До днес до того місця реґулярні путуют не лем Лемкы, але і вірны інчых нацийональности споза реґіону – то головні грекокатолицкы і православны поломникы з цілой Польщы і ріжных части світа.

«Свята Гора Явір є для мене і для мойой родины місцьом, де заносиме нашы смуткы, радости, але предовшыткым – місцьом молитвы» – бесідує Томаш Болех зо Ждыні.

«На жаль, мода на будову видоковых веж дотерла тіж в Низкій Бескід. Окрем того, же будова такой туристичні дискусийной атракциі то інґеруваня в локальны еколоґічны реляциі, то тота конкретна є предовшыткым знаком цілковитой іґноранциі для лемківской соспільности і вірных інчых нацийональности православного і грекокатолицкого віроісповіданя. Для них Явір то Свята Гора, на котрій докладні сто років тому обявила ся Матір Божа. То місце, де находит ся забыткова каплиця, а друга церков є будувана. То місце, до котрого каждого рока сут орґанізуваны поломництва і де сут правлены службы Божы. І то напевно не єст місце для будовы туристичной видоковой вежы, котра змінит вынятковый характер того святого місця» – бесідує Томаш Квока, професор з Ягайлоньского Університету.

Видоковы вежы вырастают як грибы по дойджы. Лем в ґорлицкым сут три (в Вапенным, Домініковицях і в Мощеници), а хотят вознести дві дальшы – на Маластівскій Маґурі та в Высовій. О кілько в примірі плянів будовы вежы на Маластівскій Маґурі єст уж дост голосно (в інтернеті можете напр. найти петицию до війт Ґміны Санкова Малґожаты Малух од осіб, котры сут проти будові вежы), о тілько в примірі вежы на Горі Явір єст заскакуюучо тихо. Мало хто чул о плянах на тоту вежу, хоц справа не єст аж так свіжа – єст уж выдане позволіня на будову.

Підтримати памят о барскых конфедератах і Пуласкым…

Надлісництво Лося вєдно зо штырьома інчыма партнерами старают ся о унійне дофінансуваня проєкту «Підтриманя історичных традиций і свідомости природничой спадковины на польско-словацкым пограничы». В рамках свойой части проєкту Надлісництво Лося хоче вознести видокову вежу на Горі Явір і зреализувати археолоґічно-природничный парк (позволіня на будову выдало Повітове Староство в Ґорлицях). Едукацийна стежка, котра буде вела до вежы, має быти поділена на пару фраґментів, част з них буде посвячена Барскій Конфедерациі.

«Для мене то была, є і все буде Свята Гора Явір. Для децидентів то Гора Явір. Для мене на Святій Горі Явір неє місця для кольоровых ярмаків, карузель, пеінтболів ци інчых веж. Для децидентів то місце одповіднє для вежы і упамятніня конфедератів. Барз одповіднє. Кєд бы я мал рішати о памятнику для конфедератів, нашол бы-м інче місце, барже одповіднє. Ізбы. Поставил бы-м шыбеницю на Шыбеничным Верху в Ізбах. На памятку. А вежу в Біличній. На памятку. По мойому вежа на Святій Горі Явір є непотрібна» – коментує справу Петро Криницкій, архітект і тлумач з Ліщын.

Ґенерал Пуласкій і барскы конфередаты єднозначно траґічні і травматичні записали ся в народній памяти Лемків як гнобителі, чого оддзеркаліня находит ся хоц-бы в повісти Шыбеничный Верх. Повіст подля народного преданя і ріжных записок Владиміра Хыляка з 1877 рока. Шыбеничный Верх при Ізбах то гора, котрой названя взяло ся од того, же конфедераты вішали гын проблематичных Русинів.

Уж перед роками (в 2010 році), з ініциятивы ґорлицкых пасийонатів істориі, была думка поставити в Высовій памятник ґенерала Казімєжа Пулаского, з чого остаточно ся высофано по протестах і контроверсиях, якы выкликала справа.

Тым разом то Надлісництво Лося хоче пропаґувати конфедератів, а в Высовій власти запропонували улицю Пулаского. Попросили сме коментар в тій справі Війт Ґміны Устя Рускє Еву Ґарбарску-Ґуру, дотепер без одповіди.

«В ґруповій памяти [Лемків – прип. ред.] барска конфедерация записала ся неґативні і опресийні. Плянуваня стежкы, котра тыкат істориі барской конфедерацииі, вказує абсолютне незрозумліня для локальных обставин през управліня Надлісництва Лося, а тіж уділюючых позволіня власти повіту і ґміны. Думкодавці ініциятивы выказуют ся великом іґноранцийом і браком вражливости та зрозумліня – предовшыткым для неєднократно тяжкой і зложеной істориі реґіону і соспільности, котра гын жыє – Поляків і Лемків» – спостерігат Мария Дубец з Ганчовы.

«Уж колиси хотіли зробити памятник Пулаского в Высовій. Хыбаль, же представлят його правдивы заслугы для Лемків. Місце на вежу – туристичні може так, емоцийональні рішучо ні. Едукацийна стежка – кєд уж, то з правдивыма інформацийями в однесідню до Лемків» – подає Роман Корбич, директор Осередка Культуры Ґміны Ґорлиці.

Сконтактували сме ся в справі будовы вежы з ординариями, в юрисдикциі котрых находит ся Гора Явір.

«(…) Інформую, же становиско Православной Церкви што до ґлорифікуваня Пулаского і його леґіоністів на Лемковині было і єст незмінене – сме проти ґлорифікуваню на нашій земли тых, котры допустили ся злочыну на місцевым, автохтонным лемківскым населіню. (…) Тото, што має днес місце в справі будовы, як і орґанізуваня на Св. Горі Явір концертів і ріжного рода стріч, не має нич спільного з християньскым духом, а єст профанацийом того, што для нас святе» – чытаме в писмі архієпископа Паісия.

Митрополита Євген Попович: «Єм проти»

«Moя позиция є проти. Нихто з нами нич не консулютувал ани не просил о опінію, як то звычайні быват. Звіданя од вас є перше в тій справі, якє я отримал. Моя позиция є така як і вірных і священників – проти тій акциі. То не місце на тирустичны атракциі, при санктуариюм, якє як раз того рока святкує 100-літя» – повіл грекокатолицкій архієпископ і митрополита перемышльско-варшавскій Украіньской Грекокатолицкой Церкви Євген Попович.

«Ани до консисториі, ани до єпархіі, в юрисдикциі якой є Гора Явір, не было ниякого звіданя в тій справі» – дополнят митрополита.

На сайті Надлісництва Лося мож найти лем єден впис, в котрым найдеме дашто о вежы, то:  «Запрошыня до участи в партиципациі проєкту пн. ´Підтриманя історичных традиций і свідомости природничой спадковины на польско-словацкым пограничы´. Проєкт плянуваный до реализациі в рамках проґраму Інтерреґ Польща-Словация 2021-2027». Тяжко ся додумати, же є то запрошыня до участи в соспільных консультациях (якы сут необхідны в позыскуваню унійных грошів), котры одбыли ся в передден Велиі, 23. грудня/децемба 2024 рока. Брак розголосу то брак реакций і евентуальных голосів проти, а тых, як видно, не бракує.

Не тадиль дорога

Нашы бесідникы звертали увагу, же і без видоковой вежы з Горы Явір розтігат ся шырокій видок на словацку страну. Для вельох то лем повтаряня выдумок сусідніх ґмін.

«Гора Явір то місце на молитву, а видоковых веж єст уж дуже. Урядникы могли бы ся кус постарати о інчы думкы на туристику, а не лем всядиль видоковы вежы з видоком на тото само» – стверджат Марек Ротко з Панкной.

Властителька пенсийонату в Высовій, Олена Дуць, не видит в вежы шансы на долше притриманя туристів в курорті. «Поперам діяня, котры мают звекшыти атракцийніст місцевости, але думам, же повинны то быти передуманы діяня. Поставліня такой вежы, по мойому не звекшыт чысла туристів, котры будут ся хотіти в Высовій затримати, але звекшыт чысло туристів, котры будут хотіти выключні зарахувати чергову вежу. Выіхати як найближе, жебы ся як найменше змордувати, насмітити і вернути домів. Ліпшым і барже хосенным для Высовы было бы зробити добрі утриманы стежкы, ріжной долгости і трудности, як на примір роблят тото в Швайцариі» – оповідат.

«То, же меншынова лемківска соспільніст не має векшого заступника, не дає права властям, ци то ґмінным, ци державным, забрати нам Гору Явір, змінити єй характер» – кінчыт Олена Дуць.