В суботу, 5. листопада/новембра т.р., Карпаторусиньскє Общество в ЗША (одділ Пілнічна Каролина) орґанізує подію, в рамках котрой без ставаня з кресел пристуны Русины будут мочы перенести ся до Пряшова і околиц.
Буде то стріча, котру поведе єдна з участничок тогорічной 7. Медженародной Літньой Школы Русиньского Языка і Культуры – Боні Кобек Бурк (Bonnie Kobec Burke). Прелеґентка має замірене передати слухачам своі спомины і одчутя повязаны з короткым періодом тых цікавых студий в Пряшові. Тоты віртуальны одвидины Пряшівской Руси то не лем вказаня його архітектонічной красы, найважнійшых русиньскых науковых та культуральных інституций, музеів, шкіл ци скансенів, але предовшыткым сакрального богатства той части Карпатской Руси – деревяных церкви. Деякы части выступліня будут посвячены і русиньскым подіям, головно фестівалям, котры циклично проходят на Словациі. Боні Кобек Бурк замірює навчыти присутных пару русиньскых слів, котрых самособом навчыла ся в рамках послідньой школы в Пряшові. Детальний адрес і контакт до орґанізаторів найдете гев.
Пряшів то головний культурний, інституцийний та науковий центр Русинів на Словациі. То гев фунґуют найстаршы русиньскы орґанізациі, професийональний русиньскій театр – Театр Александра Духновича та Інститут Русиньского Языка і Культуры на Пряшівскым Університеті. Своі сідибы мают гев м.ін. Культурно-Освітнє Общество Александра Духновича, Сполок Русиньскых Писателів Словациі та член Світового Конґресу Русинів – Русиньска Оброда на Словациі. В місті є трьох владыків: грекокатолицкій, православний та римокатолицкій. Пряшів має забыткову забудову, в тым чыслі і будинкы повязаны з русиньском історийом ци церковным жытьом. Назва «Пряшів» обовязує од XVI ст. Місто є адміністрацийным центром Пряшівского Окресу і Пряшівского Краю, котрий являт ся найвекшым крайом Словациі і вєдно з тым єст адміністрацийном єдиницьом, де жыє найвекша кіклькіст Русинів в границях той державы. Од того рока, офіцияльний сайт Пряшівского Краю має русиньску версию, попри словацкій, анґлицкій, німецкій, французскій, польскій, росийскій, украіньскій та мадярскій.
фот. місто Пряшів; видочна грекокатолицка катедра св. Йоана Крестителя; джерело: Вікіпедия