Што може змінити поезия? Часом поезия вшытко змінят! Під гослом «Зміны» проходит тогорічна едиция медженародного фестівалю «Вершы в місті», котрый презентує найновшу европейску поезию в публичным просторі Варшавы. На чысленні розміщеных плякатах, на великых афішах на Стопах Культурной Варвашы в центрі найдете тіж лемківскій язык. Тішыт.
Од 6. мая до 2. червця/юнія одбыват ся в столици польской державы поетичный фестіваль. Госло «Зміны» є зато, бо поезия старанні реґіструє зміны. Не тратит з очы минулости – фурт бадат і окрислят новы стежкы. В світі, котрый жене, дозвалят зімати тото, што може втечы прозі ци публицистиці.
«Поезия то жанр особливо вражливый на реґістрацию змін. Під тым оглядом поезия єст скорша і барже чуйна як проза ци есеістика» – бесідує кураторка фестівалю, Наталия Малек, поетка і лавреатка м.ін. Літратурной Нагороды Ґдыня. «Злегшат, часом в загалі уможнює думати о перемінах серед нашой штоденности. Само писаня лучыт ся зо змінами, значыт перетворюваньом жывого пережываня в верш» – додає.
В рамках фестівалю, чытачы і чытачкы можут познати вершы, котрых темом сут зміны – ци то в особистым, родинным, соспільным ци політичным жытю, зміны в технолоґіі, зміны климату, ци – вкінци, зміны, котры приносит нашым тілам і нашому думаню час.
Аж єдна третя презентуваных спосеред девятнадцетьох вершів была написана в языках нацийональных і етнічных меншын. Окрем лемківского верша «Покус» Олены Дуць-Файфер, мож прочытати творы написаны по кашебскы, вілямівскы, каталоньскы ци баскійскы. «То ефект думаня напряменого на локальніст і ріжнорідніст; охоту зверніня увагы на богатство европейскых культур, што функцийонуют на невеликых, часом мало знаных чысленній публиці обшырях» – подают орґанізаторы.
Обік творчости Тимотеуша Круля з Вілямовиц ци Артура Яблоньского в Кашебів, презентуваный є м.ін. верш о цивілизацийных перемінах ноблисты Шеймаса Гіні з Ірляндиі, написаный з нагоды пошыріня Европейской Уніі о новы державы, в тым Польщы, в 2004 році. Рефлексию о заниканю языків укладат зас литовска авторка Юргіта Яспоните, а о знелюднінях місц, што іщы недавно квитнули, бесідує Іціяр Угарте Ірізар з Краю Басків. Список місц, з котрых взято вершы, обнимат іщы м.ін. Естонію, Чехы, Словацию, Украіну, Мадяры, Люксембурґ ци Мірандийску Землю. Вершы презентуваны сут в ориґіналі та в перекладі на польскій язык. На сайті фестівалю мож аж і одслухати поетицкы стихы, чытаны в ориґіналі авторами і авторками та в перекладах. Додатково мож почытати і інформациі о тлумачках і тлумачах.
На пристуніст вершів цілый май своі порогы отверают камеральны книгарні і культурны просторы Варшавы. А орґанізаторы просят на поетицкы прогулькы і перформативны подіі, через котры участникы фестівалю пройдут ся закутинами Варшавы в інспіруючым товаристві авторок і авторів поезиі.
Уж в середу 8. мая одбуде ся поетицкій перформенс Аґнєшкы Вольны-Гамкало, поеткы, авторкы повісти і театральных пєс, зас 13. мая пройде інавґурацийна стріча «Вершів в місті» – дискусию і чытаня вершів в Біянком Роляндо та Матеушом Ґурняком модерувала буде кураторка акциі Наталия Малек.
Фествіаль «Вершы в місті» орґанізуют европейскы інституциі культуры і культурны одділіня амбасад зосереджены в сіти Нацийональных Інституций Культуры Европейской Уніі та місто Варшава.