Василь Ябур дістав премію А. Духновіча. Нагородила го і універзіта

В днях 3-го і 4-го новембра 2016-го року проходила в Пряшові наукова конференція під назвов Дінамічны процесы в сучасній славістіці, котра была орґанізована Пряшівсков універзітов в Пряшові, Центром языків і култур народностных меншын – Інштітутом русиньского языка і културы. Конференція была присвячена 80-ым народенинам доц. ПгДр. Василя Ябура, к. н., кодіфікатора русиньского літературного языка на Словакії, і 20-ым роковинам заснованя лекторату булгарьского языка на Пряшівскій універзіті.

Першый день конференції быв присвяченый лекціям на тему русиністікы, тот другый день занимав ся булгарьскыма языковыма темами. Як раз в першый день проходила і святочна часть, котра была присвячена юбілантови, вызначному языкознательови і єдному із кодіфікаторів русиньского літературного языка на Словакії – Васильови Ябурови.

Участных конференції привітав в мені ректора Пряшівской універзіты проф. ПгДр. Мілан Портік, ПгД., проректор універзіты, котрый передав нагороды Пряшівской універзіты – бронзовы медайлы, науковцям, котры причінили ся о розвиток русиністікы і булгарістікы. За розвиток русиністікы дістали нагороды  доц. ПгДр. Василь Ябур, к. н. і проф. Др. Михаіл Капраль, котрый діє як науковый робітник, русиніста в Мадярьску. Ку участным ся приговорив і проф. ПгДр. Петер Каша, к. н., котрый є директором Центра языків і култур народностных меншын під якый належыть Інштітут русиньского языка і културы.

Не мож не спомянути, же на конференції брала участь і Їй Екселенція пані Марґаріта Ґанева, амбасадорка Булгарії в Словацькій републіці, котра так само поздравила участных.

Ку юбілантови окреме пориговорили ся доц. ПгДр. Анна Плішкова, ПгД., директорка Інштітуту русиньского языка і културы, і за Русиньску оброду на Словеньску Мґр. Анна Кузмякова, бывша председничка орґанізації, і близка співпрацовничка Василя Ябура од зачатку приготовлінь ку кодіфікації русиньского літературного языка.

На кінцю свого приговору Анна Плішкова передала Васильови Ябуроби Премію Александра Духновіча. Премію шторік уділює Карпаторусиньскый научный центер в Споєных штатах Америкы за русиньску літературу. Того року центер вырішыв передати премію, котрой сімболом є бронзова скулптура карпатьского медвідя, Васильови Ябурови за його великый вклад до кодіфікації языка, без котрой бы не было ани літературы.

По словах Анны Кузмяковой, котра у своїм приговорі познакомила участных о цілім складнім процесі, котрый опереджав кодіфікацію, о тім, яку роль в тім процесі зограла Русиньска оброда на Словеньску і Василь Ябур, председа оброды Інж. Мартін Караш святочно передав юбілантови Дяковный лист, котрым РОС дала честь єдному із найвызначнішых нашых языкознателів по 1989-ім році.

Василь Ябур

Языкознатель і педаґоґ Василь Ябур народив ся 28-го октовбра 1936-го у Стащіні у бывшій Чехословакії. Скінчів Высoку школу російского языка і літературы в Празі (рр. 1954 – 1958), на Універзіті  Коменьского в Братіславі здобыв тітул доктора філозофії (р. 1968), потім тамже кандідата наук (р. 1987) і доцента (р. 1991).

Учів на Педаґоґічнім інштітуті в Кошыцях (рр. 1961 – 1964), Педаґоґічній факулті в Пряшові Універзіты Павла Йозефа Шафарика в Кошыцях (УПЙШ) (рр. 1964 – 1978), Катедрі языків УПЙШ в Кошыцях (рр. 1978 – 1988) і на Педаґоґічній факулті в Нітрі (рр. 1988 – 1993).

Од зачатку 90-ых років ХХ. ст. зачав ся занимати кодіфікаціов русиньского літертурного языка на Словакії. Быв директором Інштітуту русиньского языка і културы при Русиньскій оброді в Пряшові (рр. 1994 – 1995).

Робив у пряшівскій філії Штатного педаґоґічного інштітуту в Братіславі (рр. 1995 – 1998), в тім часі склав проґрам навчаня русиньского языка про основны школы в Пряшівскій области, котрый быв схваленый Міністерством школства Словацькой републікы і заведеный до школ од 1997-го року. Але іщі перед тым у 1995-ім році, вєдно з доц. ПгДр. Юрійом Паньком , к. н., быв головным кодіфікатором русиньского языка на Словакії, святочне выголошіня якого ся одбыло 27-го януара 1995-го року в Братіславі. Од року 1998 доднесь учіть морфолоґію і сінтаксіс у сучаснім Інштітуті русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові, котрый перешов різныма назвами. Є автором або сполуавтором многых научных публікацій і учебників русиньского языка.

Збірник

З конференції вышов і збірник. У тім збірнику ся находять выступліня і цінны рефераты главно русиньскых, словацькых і булгарьскых науковців-славістів, якы были розділены до двох днів конференції і до двох окремых секцій: русиністічной і булгарістічной. В русиністічній секції  окрем іншых, прозвучали такы темы: Hodnoty v jazyku проф. ПгДр. Осифа Сіпка, ПгД. із Словакії, Словотвореня у русиньскых діалектох: демінутатівы и ауґментатівы у бесїдї обывателюв ужаньского села Великі Лазы проф. Др. Михаіла Капраля із Мадярьска, Актуалный статус русиньского / лемківского языка в Польщи – загорожыня, способы охороны і ревіталізациі Др. габ. Олены Дуць-Файфер із Польска, Rusínske masmédia na Slovensku v kontexte Európskej charty regionálnych alebo menšinových jazykov доц. ПгДр. Анны Плішковой, ПгД. із Словакії, З дакотрых правил орфоепії в русиньскім норматівнім языку на Словакії ПгДр. Кветославы Копоровой, ПгД., зо Словакії, До джерел карпаторусинської  балади „Прощай, Росія, прощай, Кавказ‟ Др. Валерія Падяка з Україны і далшы.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА