В Ужгороді вышла друком русиньска пєса Овчарь

У серії Русинське факсиміле ужгородьского Выдавництва В. Падяка друком вышла єдна із найінтереснішых русиньскых пєс із часів перед анексійов Совітьскым союзом, драма Овчарь од авторів Владиміра Грабаря і Михайла Луґоша. Валерій Падяк вже у своїм выдавництві выдав пєсу А. Духновіча Добродѣтель превышает богатсво і водевіл Й. Кизака Свадьбой ся начинат и свадьбой ся кончит.

Овчарь

Владимір Грабарь і Михайло Луґош премєровали пєсу Овчарь восени 1939-го року, в часі, кідь быв по анексії Підкарпатьской Руси Мадярьском зрушеный Земській подкарпаторусскій народный театръ. Авторы были його бывшыма акторами і барз хотіли обновити театрланый жывот на Підкарптю, котрый быв перерваный войнов. Пєса, котра є історійов любви з таґічным кінцьом сповнила свій ціль. І вдяка тій пєсі мадярьска адміністрація в році 1940 выділила грошы на поміч про заснованя Угро-руського національного театру, котрый існовав аж до 1944-го року, коли зачали Підкарпатя окуповати Совіты.

Пєса мала успіх і у публікы ці у театралных крітіків. Сценічну декорацію і проґрамку пєсы втогды робив вызначный русиньскый малярь Федор Манайло, режію мав на старости Павло Алексеєв, котрый быв учньом прославленого Константіна Станіславского. Головны ролі в пєсі грали Владимір Грабарь, Юрій Грицюк, Марія Гривняк, Владимір Бідяк, Емма Сочка і далшы.

Земській подкарпаторусскій народный театръ

Земській подкарпаторусскій народный театръ быв першым професіоналным театром, котрый як націонална інштутуція мав обвязок служыти Русинам.

Вже в 1931-ім році чехословацька адміністрація вырішыла засновати на Підкарпатьскій Руси професіоналный театер і давати му фінанчну підпору. Планы зачали реалізовати ся аж в році 1934, коли были зорґанізованы Чехами Ладіславом Кайґлом і Віктором Клімов курзы навчаня про русиньскых акторів, якы тримали в сезонах 1934 – 1935 і 1935 – 1936. Курзы вели акторы – єміґранты і режісеры Руського театру україньской орґанізації Просвіта в Ужгороді і Московского художнього театру в Празі. Почас двох років навчаня акторы зробили дакілько пєс на Підкарпатьскій Руси і курзы завершыли на кінцю другой сезоны пєсамы, котры зробили в Празі.

Офіціално быв театер заснованый в юнію 1936-го року. Умелецькым шефом быв чеськый режісер із Прагы Франтішек Главатый, сценічны декорації мав на старости Федор Манайло. Дакотры пєсы были написаны русиньскыма авторами, но театер переберав і пєсы російскы або україньскы, котры потім были протлумачены і грали ся по русиньскы. Остатню пєсу театер одпремєровав на початку свойов третьой сезоны, в септембрі 1938-го року. По мадярьскій анекції Підкарпатя быв театер зрушеный.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА