Наштоден носит сукєнку, перешыту з нового, але давного кабата. І тото облечыня облікат єй в спомины.
Анна Репа добрі тямит, як парібкы тайно переходили чехословацку границю, жебы купити медже інчым і такій синій друкуваный материял бабам на кабаты і запаскы. Тоты переходы границі были дост небезпечны, а єдного з тых смілых такой при пробі піти через границю нелеґально забили.
Добрі памятат тото вшытко… Та-ж она з двадцет семого і легко запамятати – з того самого рока, коли єй рідна Святкова Мала перешла на православя.
Пак споминаме часы німецкой окупациі, фронт… І вшытко оно остає в памяти Анны Коско (так ся называла з дому) гейбы прожыте іщы вчера… Аж І тото вартат зато послухати!