В соймі бесідували о проблемах меншын. Вельо гіркых слів

В середу 6. марця тр. проходило засіданя соймовой Комісиі Нацийональных і Етнічных Меншын. Участны были і даякы представникы меншыновой страны Спільной Комісиі Уряду та Нацийональных і Етнічных Меншын. Не бракло гіркых слів.

Брак середків при звекшаючых ся фінансовых обтяжынях і скомпликуваны принципы признаваня дотаций то головны проблемы, якы траплят соспільны орґанізациі, што зосереджают нацийональны і етнічнеы меншыны. Проблемом є тіж долга перерва в діянах Спільной Комісиі Уряду та Нацийональных і Етнічных Меншын (СКУтНіЕМ) – тота послідній раз засідала в липци/юнію минулого рока.

Інформация о ничым?

Члены соймовой Комісиі Нацийональных і Етнічных Меншын, котрій шефує посланкыня Ванда Новіцка, зазнаємили ся в минулу середу на своім засіданю з інформацийом Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі на тему высокости і критерий поділу буджетовых середків, підпераючых ініциятивы, што служат захованю і розвиткови культурной достоменности нацийональных і етнічных меншын.

Директор Департаменту Реліґійных Віроісповідань та Нацийональных і Етнічных Меншын (ДРВтНіЕМ) в МВСіА Анджей Рудліцкій поінформувал, што сума фінансовых середків была заплянувана в буджетовій уставі на 2024 рік на такым самым рівни як в 2023 році. Не змінили ся тіж ціли, на котры тоты середкы можут быти признаваны. «Середкы были поділены так, же пропорция дотаций медже поєдныма меншынами ся не змінила» – подал директор Рудліцкій.

«Тота інформация є барз лиха і о ничым не бесідує» – скоментувала документ зрыхтуваный МВСіА посланкыня Ванда Новіцка. Однесла ся м.ін. до його фраґемнту, в котрым бесідує ся, же выбраны задачы не отримали рекомендаций експертів до затверджыня. «Ци мы знаме чом? Якы орґанізациі не достали?» – звідувала. Закликала урядників МВСіА о ретельне, конкретне інформуваня і о поважне трактуваня комісиі.

Вшытко розходит ся о грошы

Гіркы слова вызвучали так само зо страны представників меншын. Спілведучый СКУтНіЕМ Григорий Куприянович, представик украіньской меншыны, підкрислил, што грошы, о котрых є бесіда, сут основны для меншын. «Грошы признаваны Міністром ВСіА сут основныма середками з буджету державы, з котрых фінансуване є культурне жытя меншын» – повіл. Додал тіж, што речены середкы не дополнюют буджетів дакых інституций культуры, але становлят о реальных діянях для захованя і розвитку культурной достоменности меншын.

Подля Г. Куприяновича принципы, подля котрых признаваны сут грошы соспільным орґанізациям, сут што рока штораз барже скомпликуваны, што веце – критериі признаваня і розраховуваня дотаций од МВСіА, тє. міністра властивого до справ меншын, сут о вельо барже скомпликуваны в порівнаню до інчых ґрантодавців, якы не «опікуют» ся меншынами. «Кєд бы сме порівнали приницпы з 2015 і 2024 рока, то маме фундаментальну зміну, непорівнувальны вымогы. (…) То значучо компликує діяльніст тых підметів [соспільных орґанізаций – прип. ред.] – накладаны сут новы, барз тяжкы обовязкы на позаурядовы орґанізациі, котры не сут публичныма інституциями» – підкрислил. «Вельо орґанізаций є уж на краю сил».

Марийоля Абкович зо Звязку Польскых Караімів підкрислила, што позаурядовы орґанізациі сут тіж працодавцями, в звязку з чым незвекшаня дотаций спричынят, же мимо інфляциі не мож збільшыти вынагороджыня, а тіж в цілости фінансувати дотеперішніх задач і реализувати іх в такым самым обсягу.

«Од років повтарям, што систем підпераня державом меншыновых орґанізаций, меншыновых культур, не повнен быти выключні ґрантовым системом, а субвенциями, котры трафлают під конец рока» – подала М. Абкович. «Нихто не думат на учельнях, в музеях, домах культуры ци самоурядах ци 1. січня/януара буде мал з чого заплаити фактуры» – додала.

Представник ормяньской меншыны Боґдан Каспрович в СКУтНіЕМ підкрислил, што подібны проблемы тыкают вшыткых меншын. Звернул увагу, што вельо орґанізаций не достало іщы ниякых грошів і ани не знатя, коли дотациі будут выплачены.

Кароль Квятковскій, Презес Центральной Рады Ромів в Польшы, звернул зас увагу на новый проблем, якій выникнул в посліднім часі. «(…) Маме тепер около 40 тис. ромскых біженців з Украіны. Прошу звернути увагу, же кєд том ґрупом ся не замеме, якє то буде мало неґативне влияня на соспільности польскых Ромів, котры сут громадянами Польщы» – повіл Квятковскій. Звернул іщы увагу на потребу перемоделюваня проґрамів підпертя меншын і спілпрацы ріжных міністерств в справах меншын.

Koли рушыт СКУтНіЕМ?

В дальшым пункті засіданя соймовой КНіЕМ дискутувано на тему функцийонуваня СКУтНіЕМ. «З урядовой страны скомплетували сме кандидатів до спільной комісиі» – подал директор ДРВтНіЕМ А. Рудліцкій.

Як раз минуло вісем місяців од посліднього засіданя СКУтНіЕМ – «не з вины меншын» – подал Григорий Куприянович. Нерозвязаных од років остає вельо меншыновых квестий і проблемів, а до іх рішыня і выпрацовуваня розвязань необхіне є, жебы засідала СКУтНіЕМ. Є то особливый орґан – з єдной страны складат ся з репрезентантів нацийональных і етнічных меншын, з другой – з міністерияльных урядників, як репрезентантів выконавчой влады.

Факт, же з урядовой страны єст выбраный склад СКУтНіЕМ, што было конечне по осінніх выборах, не змінят того, же комісия дале не єст полна – бракує двох членів комісиі з меншыновой страны. На початку 2022 рока вмерла представничка росийской меншыны, зас на початку 2023 рока вмер єден з представників білоруской меншыны. Од того часу сут вакаты, хоц росийска меншна выполнила вшыткы вымогы з кадидатуром нового члена, і то іщы в липци/юлию 2022 рока, то дотепер новый репрезентант комісиі не был покликаный і затвердженый Презесом Рады Міністрів.

«Одбераме то як явну дискримінацию росийской меншыны, же протягом пілтора рока, при сполніню вшыткых вымогів, не был покликаный новый репрезентант в комісиі» – ствердил гірко Анджей Романьчук, ведучый Росийского Культурно-Освітнього Стоваришыня в Польщы. Од 2022 рока росийска меншына остає без репрезентана в комісиі.

Григорий Куприянович, як представник меншыновой страны, постулювал м.ін. о мериторично-експертскє і технічного-орґанізацийне забезпечыня діяня меншыновой страны комісиі, жебы іх робота не была выключні волонтерском і соспільном.

Ксеня Альгауґ, од 1. марця заступчыня директора Департаменту Реліґійных Віроісповідань та Нацийональных і Етнічных Меншын, не была в силі заґарантувати, ци поведе ся зорґанізувати перше засіданя СКУтНіЕМ іщы в марци, але высловила надію, же кєд уж ся тото стане, то буде то зачаток успішной спілпрацы – «єм полна надіі, што разом поведе ся нам выпрацувати зміны» – повіла.

O Ромах на Християньскій Теолоґічній Академіі

На конец засіданя соймовой Комісиі Нацийональных і Етнічных Меншын репрезентант ромской меншыны Кароль Квятковскій высловил своє заскочыня і занепокоіня выникаюче з факту, што МВСіА без консультациі з соспільністю і експертами, по парох роках змінило оператора подипломовых студий тыкаючых ромской соспільности. Студиі такы послідніх пару років реализувал Університета Адама Міцкєвича в Познані. Становиско К. Квятковского поперла Марийоля Абкович, подала тіж, што занятя на познаньскым університеті вели выдатны специялисты ромолоґіі. Выразила своє зачудуваня, же ромолоґічны студиі будут ведены в місци, котре нияк не ма такого дидактичного досвідчыня.

Рішыньом Міністра ВСіА з дня 23. лютого/фебруара 2024 рока то Християньска Теолоґічна Академія в Варшаві отримала дотацию высокости понад 110 тис. зл на реализацию в 2024 році подипломовых ромолоґічных студий.

Полне засіданя поміщаме долов.