В Сербії одвсяткують сторічніцю заснованя просвітнього общества

9-го септембра 2019-го року в Новім Саді будуть святковати сторічніцю заснованя Русиньского народного просвітнього общества (оріґ. Руске народне просвитне дружство), першой орґанізації, котра забезпечовала културны і освітні інтересы войводиньскых Русинів.

Орґанізатором торжества є Завод про културу войводиньскых Русинів. Орґанізаторы хотять в проґрамі нелем Русинам, но і шыршій публіці опдрезентовати як вызначным было просвітнє общество, зване так само Просвіта (оріґ. Просвита), в културнім формованю і розвитку бачваньско-сримскых Русинів.

О обществі опрезентують книжку

В проґрамі святковань сторічніці будуть участны годны дізнати ся о різных аспектах роботы Русиньского народного просвітнього общества. На тоты темы приговорять ся професоры Янко Рамач і Дюра Гарди і публіцісты Дюра Латяк і Михал Рамач. Приготовлена є і вставка архівных документів і репродукцій, котры суть повязанаы з діялностьов просвітнього общества.

В тот день буде одпрезентована і нова книжка Дуры Латяка, котра є присвячена темі Русиньского народного просвітнього общества.

Просвіта

Русиньске народне просвітнє общество было засноване в юлі 1919-го року, коли зышло ся 150 Русинів із Войводины і Сриму в Новім Саді. Метов было публіковати і пошырьовати книжкы, брожуры ці ґазеты на народнім языку – по русиньскы.

Хоць часть основателів была проукраїньскы орьєнтована, общество прияло пропозіцію першого головы Михайла Мудрого, котрый покликав творити літературу тым языком, котрым бісідує народ. Зато общество зачало хосновати свій язык, язык войводиньскый Русинів.

То на жадость той орґанізації Гавриїл Костельник приготовив літературнну норму, котра вышла у 1923-ім році під назвов Граматика бачваньско-рускей бешеди. Вдяка обществу вышли і далшы вызначны публікації як чітанка про русиньскы школы. Общество выдавало і творы Костельника ці Янка Фейсы, выдала ся перша антолоґія літературы войводиньскых Русинів, робили ся церьковны книжкы, календарі, молодеж мала так само свій журнал.

Орґанізація мала свій центер в Руськім Керестурі, де у 1932-ім році забезпечів ся будинок про културный центер, котрый мав назву Просвітній дім (оріґ. Просвитни дом). У 1936-ім році в нім одкрыли і властну друкарню.

Успішну роботу общества перервала Друга світова война. Орґанізація закінчіла свою діялность у 1941-ім році, коли розпала ся Югославія. По зверненю втвогдышнього председы освітнього общества Дюры Біндаса до Русинів Підкарпатя на кінцю 1941-го року, членове Русиньского народного просвітнього общества стали членами Орґанізації ґрекокатолицькой молодежи з центром в Ужгороді. Підкарпатьске общество наук в Ужгороді побліковало у своїм шторічнику додаток про войводньскых Русинів під назвов Вельки селско-ґаздовски календар за бачванских Русинох, котрый выходив в роках 1942 аж 1944.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА