В Новім Саді почав XVII. Світовый конґрес Русинів

В пятніцю 18-го авґуста 2023-го року офіціално почав у столиці сербской Войводины – в Новім Саді, XVII. Світовый конґрес Русинів (СКР). Делеґаты і гості з членьскых держав сходили ся вже в четверь, коли про них быв приготовленый културный проґрам в Коцурі, а так само в Новім Саді.

Засіданя тогорічного конґресу проходить в просторах Філозофічной факулты Універзіты в Новім Саді. Конґрес, по тім, што зазвучали сербска і русиньска гімна, офіціално одкрыв Михайло Фейса, председа общества Руска матка, котра є тот рік орґанізатором.

Конґрес привітав честных гостів

На офіціалнім одкрытю XVII. Світового конґресу брало участь дакілько честных гостів з державной уровни, уровни Автономной покраїны (области) Войводина, з універзіты, і з русиньскых інштітуцій в Сербії.

На конґресі участны привітали Нінослава Йовановіча – державного секретаря Міністерства про людьскы і меншыновы права а соціалный діалоґ, радника міністра того самого резорту Марека Піуковіча, покраїньску омбудсманку Драґану Чоріч, Адріяна Борка з Покраїньского секретаріяту про освіту, приписы, справу і народностны меншыны, Іґора Црнобараца – віцепріматора міста Новый Сад, і народного депутата Мілана Ґлушаца.

Так само на одкрытю СКР взяв участь председа Націоналного совіту Русинів Йоакім Рац, директор Заводу про културу войводиньскых Русинів Саша Сабадош і Мілівой Алановіч – продекан Універзіты в Новім Саді.

Святочны приговоры взяли Нінослав Йовановіч, Марек Піуковіч, Драґана Чоріч, яка пару словами приговорила ся участникам конґресу і по русиньскы, а Адріян Борка. Пак вже слово перевзяв председа Світового конґресу Русинів Штефан Лявинець.

Тот у вступнім приговорі представив честных гостів, котрых як председа запросив. Меджі нима суть наприклад посланкыня за Русинів у Парламенті Мадярьска Віра Ґіріц, председа Вседержавного русиньского самосправованя в Мадярьску Віктор Крамаренко, русиньскый літературознатель і ученый Валерій Падяк, директорка Словацького народного музея – Музея русиньской културы Люба Кральова, вызначный русиньскый умелець Михаіл Белень ці русиньскый меценат з Румунії Валентін Попеску.

По приговорі председы поздоровили конґрес іщі віцепріматор Нового Саду Іґор Црнобарац, народный депутат Мілош Ґлушац і продекан Універзіты в Новім Саді Мілівой Алановіч.

Лавреатам передали ся премії

По приговорах продовжовала святочна часть проґраму переданьом Премії Василя Турока-Гетеша і Націоналной премії за русиньске уменя імени Івана Манайла Pro Arte Ruthenorum 2023.

Лавреатом Премії Василя Турока-Гетеша за 2023-ій рік за вызначны резултаты в розвитку русиньской културы став Володимір Противняк із Словакії. Націонална премія за русиньске уменя імени Івана Манайла Pro Arte Ruthenorum 2023 має тот рік двох лавреатів. Першым є умелець з Войводины Сілвестер Макаї. Другым став Петро Фелдеші, котрый походить з Підкарпатя, но жыє в Мадярьску.

Хто суть лавреаты тогорічных премій

Володимір Противняк (1952 р., Выдрань, Чехословакія) – довгорічный актівный діятель русиньского руху на Словакії. В русиньскім русі діє дві десяткы років. Од 2006-го до 2013-го року быв председом Русиньской оброды на Словеньску.

В орґанізації діє дотеперь як член Выконного выбору і председа містной орґанізації в Меджілабірцях. В рамках Світового конґресу Русинів робить секретаря. Противняк быв так само єдным із співоснователів Музея модерного уменя Енді Варгола в Меджілабірцях.

За свою актівну роботу на ниві културы в многых селах і в місті Меджілабірці быв веце раз нагородженый, наприклад памятнов плакетов РОС при нагоді 20-го юбілея основаня орґанізації, почестныма грамотами міста Меджілабірці, РОС і председы Світового конґресу Русинів. На Премію Василя Турока-Гетеша быв номінованый Русиньсков обродов на Словеньску.

Сілвестер Макаї (1941 р., Коцур, Югославія) – русиньскый скулптор, малярь і ґрафік. На своїм конті має понад 35 авторьскых і коло 500 ґруповых выстав. Творити почав у 1956-ім році, творить доднесь. Здобыв дакілько нагород, наприклад од Општины Вербас ці Здружіня малярьскых умелців Войводины.

Меджі його творами найдеме бусты русиньскых особностей – Гавриїла Костельника і Петра Кузмяка, портреты ґрекокатолицькых священиків і дяків, але і сакралны мальбы. Діяв і як вытварный педаґоґ. На премію го номіновала орґанізація Руска матка.

Петро Фелдеші (1944 р., Мукачово, Підкарпатя) – підкарпатьскый малярь жыючій в Мадярьску. Є абсолвенстом Ужгородьского учілища ужыткового уменя, де його учітелями были такы особности як Николай Медвецькый, Ернест Контратовіч ці Антон Шепа.

В роках 1982 аж 1984 быв председом Союза молодых художників Закарпатя. Од 1963-го року доднес зробив понад сто монументалных фресок. Орґанізовав меджінародны пленеры на Підкарпатю і в загранічу. В році 1992 основав і одкрыв у Мукачові Ґалерію імени Мігая Мункачі, котра фунґовала до 1996-го року. В Мадярьску жыє од 1999-го року. Є реґуларным участником русиньскых пленерів і выстав. У своїй творчости зображує русиньскы звычаї і фолклор. Малює і на духовну тематіку.

Його творчость знають в многых країнах Европы, але і в Канаді, Австралії, США а далшых державах. Од 1978-го року дотеперь мав 37 авторьскых выстав. У 2006-ім році быв удостоєный званьом Заслуженый художник Україны. На премію Петра Фелдешія номіновав Андрій Манайло. На переданю з важных причін не быв участный.

Конґрес продовжує робочов частьов

По святочній части засіданя конґресу продовжує робочов частьов. Делеґаты одкрыли І. пленарне засіданя. Схвалили проґрам XVII. Світового конґресу Русинів і членів окремых конґресовых комісій.

За тым наслідовала Справа председы СКР о діятельности за меджіконґресовый період років 2021 – 2023. Председа Лявинець припомянув, же почас меджіконґресового періоду почала война на Україні, і Світова рада Русинів такой реаґовала на російску аґресію, котру одсудила. Но так само звернув увагу і на то, же далше не є вырішеный вопрос признаня Русинів на Україні.

„Было про нас дуже небезпечне, же україньскы державны орґаны зачали путати нашы сімболы з російскыма,“ повів председа Лявинець. Припомянув тым разію Службы безпекы Україны в Хрестовоздвиженьскім православнім катедралнім соборі в Ужгороді з децембра 2022-го року, коли русиньскы сімболы і матеріалы были означены за „сепаратістічный“ матеріал.

Як далше продовжовав, тото выкликало далшы потрібны крокы з боку Світовой рады Русинів, жебы сохранити нашу ідентічность, нашы сімболы і самобытность.

Зрекапітуловав, же од початку 2023-го року комуніковав з представителями Словацькой републікы, з Венеційсков комісійов, з предсидательков Европской комісії Урсулов фон дер Леєн, высокым комісарьом Орґанізації про безпечность і співпрацу в Европі про народностны меншыны Каіратом Абдрахмановом, як і з Директоріятом про выходну Европу і централну Азію, головов Україньской дівізії Петров Ґомбаловов. Ґомбалову комунікаційов з председом СКР повірив голова Европской рады Шарлс Мішел. Так само председа Лявинець припомянув, же має рекомендацію од Венеційской комісії прямо комуніковати з Радов Европы у справі вызнаня прав Русинів на Україні.

„Мам велику надію, же мы можеме теперь добити ся реалного діалоґу через европскы інштітуції о нашых правах, їх здобытю на Україні,“ закінчів председа свою оцінку.

Богатый робочій проґрам

Проґрам продовжує справами о діятельности в меджіконґресовім періоді представителів окремых членьскых орґанізацій. По закінчіню І. пленарного засіданя в пополідняйшых годинах буде продовжовати робота по окремых конґресовых комісіях.

Пообіді одбуде ся і засіданя XI. Світового форуму русиньской молодежи, а так само научна конференція з назвов Світова русиністіка днесь і в будучности. Вечур має одбыти ся далше засіданя Світовой рады Русинів.