В Німецьку хотять охорону меншын дати до конштітуції

Німецька конштітуція бы мала быти змінена так, жебы їй частьов стала пряма вызва на охорону народностных меншын. Тоту пожадавку у понедільок 3-го фебруара 2020-го року высловила Німецька рада про народностны меншыны. Інформовала о тім аґентура DPA.

Меншынова рада в Німецьку заступать штиры меншыны – Данів, Фрізів, німецькых Сінтів і Ромів а лужыцькых Сербів.

„Час вже на то дозрів,“ цітовала пресаґнетура шефа споминаной рады Давіда Статніка. Додав, же потрібну резолуцію вже запропоновала федератівна републіка Шлезвіґ-Голштейн у вышній палаті німецького Бундестаґу, но дотеперь не здобыла векшынову підпору.

Цільом рады про народностны меншыны в Німецьку є, жебы до конштітуції быв доповненый додаток о тім, „же держава решпектує ідентічность автохтонных народностных меншын і етнічных ґруп, котры суть в Німецьку вызнаны на основі Рамкового договору Рады Европы о охороні народностных меншын“.

Статя 3 німецькой конштітуції ґарантує рівность вшыткых людей, но меншыны ся в ній експліцітно не споминають.

Статнік повів, же Німецько є у вопросі охороны народностных меншын на правилній пути. „Маєме правны рамкы, котры уможнюють много діл, і маєме фінанчну підпору. То в іншых країнах не існує,“ додав. Но єдночасно звернув увагу на то, же проблемов є в Німецьку участь народностных на політічнім жывоті.

Як приклад спомянув выходоевропскы державы, в котрых собі членове народностных меншнын выберають своїх представителів до парламенту.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА