В Мушыні будут реконструувати замок старостів Мушыньского Ключа

В минулым році місто Мушына достало дофінансуваня высокости 8 млн зл на реконструкцию руін XIV-вічного замку i терену довкола. Роботы іщы не рушыли, бо Уряд Міста ревідує перше плянуваный проєкт робіт.

Вежа, видоковый тарас, кавярня, підношеный мост

Місто здобыло нову згоду консерватора памятників на історичны розвязаня той конструкциі. Першый плян реконструкциі дакус ся ріжнил од теперішнього, в котрым хоснуваны будут історичны, а не модерны розвязаня. В 2019 році власти достали унійну дотацию высокости 8 млн зл, жебы одбудувати стражничу вежу і підношеный міст.

Реконструкция замку то натуральне продолжыня археолоґічных робіт, якы ведут гын од парох років. Не заховали ся докладны пляны оборонной твердыні вознесеной під конец XIV ст., але завдякы археолоґам знатя, якiй є загальный єй контур.

В плянах є вознети видоковый тарас, а в підземлях зробити кавярню і комнаты на презентацию артефактів, якы нашли вчас археолоґічных діянь.

Сідиба мушыньскых старостів

Замок в Мушыні є єдным з найбарже характеристичных памятників бывшой Мушыньской Державы, жытелами котрой были головні Русины зо сел західньой Лемковины, польскє соспільство зосереджене было предовшыткым в містах – Мушыні і Теличы. Мушыньскій Ключ фунґувал од ХІІІ до ХVІІІ ст. Руіны середвічного оборонного замку возносят ся на верху Замковой Горы.

Замок збудували з фундациі краківскых єпископів, якы заряджали Мушыньскым Кресом. Замок был сідибом старостів. На його обшыри парукрат вели уж археолоґічны роботы, але дале до кінця не знатя як выглядал, бракує тіж документів.

Замок стерюг границ медже Польщом а Уграми, а тоты, котры гын урядували, пильнували безпекы гандльового шляку, якій вюл вздолж рікы Попрад на Угры. В XVII ст., за пануваня короля Яна Казімєжа, замок дале мал оборонну функцию. Опустили го в другій половині XVIІI ст. і попал в руіну.