26-го мая 2018-го року в селі Тибава, котре находить ся у Свалявскім районі Закарпатьской области Україны, проходила велика історічна подія із нагоды одкрытя памятника вызначному славяньскому ученому русиньского походжіня, булґарістови, історікови, етноґрафови, фолклорістови і лінґвістови – Юрійови Венелінови-Гуцови.
В роднім селі Венеліна-Гуцы в тот день зышло ся велике множество жытелів Закарпатьской области, академічной еліты реґіону, представителі обществ, представителі одескых Булґарів, сусідніх реґіонів і Санкт-Петербурґа.
В рамках торжества одбыла ся меджінародна конференція на тему Славяньскый світ: Юрій И. Венелін-Гуца. На спомянутій конференції одзвучало девять рефератів. Меджі выступаюячіма з рефератами были наприклад заслуженый учітель Україны Михаіл Алмашій; отець Димитрій Сидор, кандідат богословскых наук, котрый є настоятельом православного Кресто-воздвиженьского катедралного собору в Ужгороді; Людмила Несух, ректор Восточно-европской славяньской універзіты в Ужгороді ці проф. Галина Радчук, докторка псіхолоґічных наук, котра є ведучов Катедры практічной псіхолоґії на Тернопільскій націоналній педаґоґічній універзіті імени В. Гнатюка.
В рамках другой части святочной події Преосвященый владыка Феодор, єпарха Мукачівско-Ужгородькой православной єпархії, приговорив ся ку участным і звернув увагу на велике значіня Юрія Венеліна-Гуцы, вызначного представителя підкарпатьской інтелектуалной еліты ХІХ. столітя, котрый зохабив по собі величезну наукову дідовизну із славяньской історії. Із своїма приговорами выступали і далшы вызначны гості, як Анток Кіссе, член булґарьской народностной меншыны, народный депутат Верьховной рады Україны ці булґарьска журналістка із Україны Аня Терезивець.
В рефератах, як і в приговорах при одкрываню памятника спомянула ся і роль науковців ХІХ. столітя, котры были русиньского походжіня, як Іван Орлай, Михаіл Балудяньскый, Віктор Кукольник, Петро Лодій, і котры дали вклад до културного просвічіня Росії і Україны.
На кінцю цілой події одбыв ся концерт, в рамках котрого прозвучали стихотворіня і музичны творы на тему Юрій Венелін-Гуца в художній і музичній творчости.
Автор: Михаіл Алмашій, переклад і обробка: Петро Медвідь. Статя была корочена.
ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА