В Лютині собі припомянули 170-ту річніцю зъявіня св. Николая

В днях 21-го і 22-го авґуста 2021-го року в найвекшім путницькім місці ґрекокатоликів на Словакії – в Лютині, одбыв ся архієпархіалный одпуст.

Тогорічный одпуст быв святкованый з нагоды 170-ой річніці зъявіня св. Николая бідній лютиньскій вдові Зузані Фекете.

Як інформовав Михал Павлишіновіч, говорця Пряшівской архієпархії, головным служытельом недільной архієрейской літурґії быв пряшівскый архієпіскоп метрополіта Йоан Бабяк. Проповідь мав архієпіскоп метрополіта перемышльско-варшавскый Євген Поповіч. На торжестві в Лютині привітали і братіславского єпарху, владыку Петра Руснака.

Бісідовало ся і о навщіві Папы

Владыка Євген у своїй проповіді в неділю спомянув і очековану навщіву Папы рисмкого Франціска в Пряшові, де буде мати стрічу з ґрекокатолицькыма віруючіма, і одслужыть Божеску літурґію св. Йоана Златооустого.

„Означів єй (стрічу. позн. редакції) за праздник нашой віры, в котрім будеме дяковати Найвысшому і просити го о благословліня про каждого з нас, про нашы парохії і про цілу метрополію до слідуючіх років, жебы сьме завзято розвивали скарбы нашой віры і передавали їх єден другому як ґаранцію нашого вічного щастя,“ інформовав Павлишіновіч.

О навщіві Вселеньского Архієрея бісідовав у проповіді і архієпіскоп Йоан почас літурґії, котру одправляв в суботу вечур в лютиньскій базиліці мінор.

Метрополіта „припомянув навщіву Святішого Отця Франціска в Пряшові, котра ся ближыть, і повзбудив віруючіх, жебы ся духовно приготовили на тоту історічну дію, і з радостным сердцьом очековали сполочне торжество святой літурґії з Папом Франціском,“ пише говорця архієпархії.

Одпуст опередила тридньова духовна приправа од середы до пятніці, котру в окремых днях вели членове монашескых общін, якы діють в Ґрекокатолицькій церькви на Словакії. З пандемічных причін і тот рік одпуст проходив лем на реґіоналній уровни.

Зъявіня св. Николая

Традіція одпустів у Лютині зачала в половині 19-го столітя. На праздник Преображенія подля юліаньского календаря, 19-го авґуста 1851-го року, жытельці Лютины Зузані Фекере зъявив ся св. Николай.

По повторяных зъявінях поставили віруючі на лютиньскій горі крест. Як доказ зъявінь подаровав св. Николай Зузані Фекете ікону Пресвятой Богородіці, котру мала дати духовному отцьови як дар до будучой каплічкы.

Папа римскый Пій IX. выдав 24-го мая 1855-го року декрет о можливости прияти в Лютині церьковны індулґенції (одпусткы). У 1988-ім році быв храм в Лютині выголошеный Папом римскым Йоаном Павлом ІІ. за базиліку мінор. У 2010-ім році была Базиліка Успенія Пресвятой Богородіці причленена окремым звязком духовной близкости ку Базиліці Santa Maria Maggiore в Римі, з прівілеґійов повноміцных індулґенцій.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА