В суботу, 3. липця/юлия 2021 р., в Ліґници одбыл ся ІХ Конґрес Стоваришыня Лемків. Мож речы, што был він «долгожданый», кєд же пляново мал ся одбыти на вчасну яр, але з причыны пандемічных ограничынь повело ся го провести аж тепер.
Конґрес – як найвысша статутова власт Стоваришыня – рішыл м.ін. о абсолюториі для уступуючого правліня, а так само в його рамках выбраны были ведучый СЛ і новы члены двох орґанів – Головного Заряду та Головной Ревізийной Комісиі. Першый раз проходил в гыбридовій формулі.
Памят на товаришів
ІХ Конґрес СЛ одкрыл офіцияльно Андрий Копча, актуальный ведучый орґанізациі. На самым початку попросил присутных о хвилю тишы, штобы вшанувати памят близкых Стоваришыню осіб, якы одышли до вічности в посліднім часі. Зобраны оддали чест для Павла Стефановского, Богдана Ґамбаля, Владиміра Гнатишака і Ваня Поручника.
Павел Стефановскій, як заслуженый лемківскій діяч, хоц формальні не належал до СЛ, то все был моральном і ідеовом підпором для діячів першой повыселенчой лемківской орґанізациі в Польщы, яком было Стоваришыня Лемків, а яка черпала вельо з діянь як раз Стефановского. Богдан Ґамбаль не лем был членом-основательом СЛ в 1989 р., але до кінця так само вандрувал зо стоваришаками по єдным пути. В остатнім часі был членом Кружка СЛ в Любіні, одкале тіж приходил на попередні Конґресы як делеґат (на VIII Koнґресі в 2019 р. присутный был єднако як гіст – предсідатель сестриной Руской Бурсы в Ґорлицях, коли же выголосил своє славне морализаторскє слово до делеґатів).
Другым з членів любіньского Кружка был Владимір Гнатишак, якого вєдно з Ваньом Поручником передвчасно забрала смерт. Мали они чест быти членами славного ансамблю Лемковина з Білянкы, будучого в комуністичных часах неформальном соспільно-політичном лемківском орґанізацийом.
Формальности
Дальшы початковы пункты Конґресу тыкали ся выбраня його президиі, поєдных комісий та затверджыня порядку. Ведучым конґресовой Президиі был выбраный Євгеній Габура, секретарьом Конґресу Анна Горощак, а членом президиі Фома Циркот.
Дальше голос мал Андрий Копча, ведучый одходячого Головного Заряду СЛ, якій представил справопис з діяльности за 2019-2021 рр. По ним выступил Павел Ханас, ведучый так само уступуючого контрольного орґану, якым єст Головна Ревізийна Комісия. В своім слові предложыл контрольный справопис, вказуючы на даякы недостаткы і неясности выникаючы з веденых фінансово-бухгальтерскых розрахувань.
Конґрес пак дал абсолюторию уступуючым орґанам, кєд же справописы обох ведучых принял без векшых застережынь.
Зміна статуту
Дискусия, яку запровaдил ведучый президиі, мала заохотити присутных представляти своі спостережыня што до минулой, актуальной і будучой діяльности СЛ. Хоц в каждым зґрупуваню люди родят ся ріжного рода проблемы (часом є то гейбы долшый проблем), то в самым Стоваришыню проблем створили сой його члены, якы захотіли зас майструвати при статуті.
Пишучый тоты рядкы як раз был в тій нечысленній ґрупі, яка не хотіла зміняти того, што ани ся не встигло порядні провірити, прото його слова сут лем субєктивным одчутьом. Отже, справа заведена більшістю тыкала ся зміны долгости тырваня каденциі начальных власти общества.
Припомнийме, што на попереднім Конґресі в 2019 р. приняты были шырокы зміны до статуту, де м.ін. рішено, што каденция власти СЛ буде скорочена зо штырьох до двох років. І як раз по тых двох роках – надтыркнийме – роках нелегкых, здомінуваных пандемійом, делеґаты запропонували зас выдолжыти каденцию до трьох років або чысто вернути до попередніх розвязань. В тот спосіб зачала ся дискусия, яка поділила делеґатів на три ґрупы: тых, што не хотіли ничого міняти; тых, што хотіли зміны на трирічну каденцию; та конечно і тых, што хотіли повороту до штырьорічной каденциі начальных власти. Остаточно по проведеных голосуванях і арґументах з ріжных стран конґресовой салі перемогла опция трилітньой каденциі. Голосуваня в тым припаді означат статутовы зміны, якы тепер мусят быти зголошены до реєстрового суду.
Піл на піл
Дальшым пунктом в порядку засіданя было зголошуваня кандидатів на предсідателя СЛ і членів ГЗ і ГРК.
Без більшых несподіванок, єдиным кандидатом, якій згодил ся быти ведучым орґанізациі, был Андрий Копча (Вроцлав). Він тіж неодолга был выбраный (гейбы затвердженый) через вшыткых присутных делеґатів.
Проведены выборы довели до того, што членами Головного Заряду СЛ были выбраны:
- Олена Дуць-Файфер – заступця ведучого ГЗ СЛ (Устя Рускє),
- Євгеній Габура – заступця ведучого ГЗ СЛ (Пшемків),
- Штефан Косовскій – скарбник ГЗ СЛ (Ліґниця),
- Севериян Косовскій – секретар ГЗ СЛ (Вроцлав),
- Богдан Копча – член ГЗ СЛ (Вроцлав),
- Анна Горощак – член ГЗ СЛ (Михалів),
- Андрий Ковальскій – член ГЗ СЛ (Пшемків),
- Андрий Трохановскій – член ГЗ СЛ (Крениця),
- Петро Дзвінчык – член ГЗ СЛ (Ґожів Великопольскій),
- Євгеній Бочнєвич – член ГЗ СЛ (Пшемків),
- Петро Трохановскій – член ГЗ СЛ з уряду як шефредактор часопису «Бесіда» (Крениця).
Конґрес конечно выбрал тіж склад Головной Ревізийной Комісиі СЛ:
- Павел Ханас – ведучый ГРК СЛ (Ліґниця),
- Богуслава Німаш – член ГРК СЛ (Радваниці),
- Осиф Лучковец – член ГРК СЛ (Михалів),
- Фома Циркот – член ГРК СЛ (Ліґниця),
- Ярослав Желізко – член ГРК СЛ (Пшемків).
Самы выборы довели до того, што до начальных власти вошла близко половина новых осіб, якы дотля в них не засідали, а напевно половина такых осіб, якы сут в молодым і середнім віку. Того же – одмолоджыня Стоваришыня – желали си на початку конґресу вшыткы згромаджены.
Внескы на будуче
По проведеных выборах зачала ся дискусия, яка мала за ціль скласти внескы на будучый розвиток орґанізациі. В тій части найактивнійшый был ведучый ГРК СЛ, Павел Ханас.
На початку зголосил потребу перебудуваня проґраму Лемківской Ватры на Чужыні. Запропонувал покликаня Орґанізацийного Комітету. Зарекомендувал і, жебы пятниця была дньом на варштаты і загальну гостину ватрян, а субота дньом, коли буде проходил головный проґрам і участ офіциєлів.
На речену пропозицию пристала більшіст згромадженых. Підчеркнено тіж потребу активізациі михалівского Кружка СЛ і охочых волонтерів при будуваню проґраму і доброго постеріганя Лемківской Ватры.
Павел Ханас подал і внесок до присутной на дистанс др габ. Олены Дуць-Файфер. Запропонувал, жебы провести дополняючый курс учытелів лемківского языка, котрый міг бы сперти молодых дидактиків. Др габ. Олена Дуць-Файфер додала, што завдякы лемківскій філолоґіі повело ся выховати шумне поколіня учытелів, але треба тіж памяти, што каждый, хто хоче вчыти лемківского языка другых, мусит ся выріжняти професийональным зрыхтуваньом і барз добрым знаньом языковых основ.
Вага нашой чысленности
Згромаджены дали тіж притиск на вагу тырваючого Нацийонального Повселюдного Спису, якій має ся закінчыти в вересни/септембрі того рока. Підчеркнено, што добром нагодом на шыріня просписовой кампаніі буде напевно ближуча ся 41. Лемківска Ватра на Чужыні, яка пройде в днях 6.-7. серпня/авґуста 2021 р., кєд же припущат ся, што на тот момент найменьше половина Лемків дотепер не зробила інтернетового самоспису.
Перед обществом орґанізация ХVI Світового Конґресу Русинів, якій заплянуваный є на 10.-11. вересня/септембра 2021 р. в Креници, на Лемковині.
ІХ Конґрес СЛ завершыл ся пізным пополудньом. Згідно з принятыма змінами, дальшый, ювілейный Х Конґрес мал бы ся одбыти о три рокы – в 2024 р.