В Кошыцях выставлюють творы Івана Шафранка

Як малый хлопець носив малярьскый стоян Йосифови Бокшайови і Адалбертови Ерделійови, основателям Підкарпатьской малярьской школы. Сам выпрацовав ся на єдного із найвызначнішых умелців на Словакії. Теперь выбер з творів Івана Шафранка, родака із села Туря Пасіка на Підкарпатю, выставлює Выходословацька ґалерія в Кошыцях.

Іван Шафранко – Кріштоф Кінтера Вшыткы Пути (Ivan Šafranko – Krištof Kintera Všetky cesty), таку має назву експозіція, котру в Кошыцях одкрыли кінцьом мая і видіти єй мож аж до 16-го авґуста 2020-го року. Хоць іде о умелців, котры не суть єдной ґенерації (Шафранко нар. 1931 р., Кінтера нар. 1973 р.), орґанізаторы предці лем нашли штось, што їх спаять.

„Творы Івана Шафранка рефлектують величезны зміны історії уменя 20-го столітя. Крісштоф Кінтера нас зясь заведе до умелецько-футурістічных сфер, вабивых і знепокоюючіх єдночасно. Обидвоми умелці нам одкрывають путь до ґлубин неутихнучого гляданя новых пластічных форм,“ пише ся в білтені ку експозіції.

Родак з Туря Пасікы

Як сьме вже споминали, Іван Нестор Шафранко народив ся в Туря Пасіці на Підкарпатьскій Руси 26-го мая 1931-го року як другый сын. Його отця, котрый быв учітельом і аматерьскым малярьом, навщівльовали Бокшай і Ерделій. Мати мала шляхтічне походжіня, походила з родины Анталоцій.

Шафранко штудовав на Руській ґімназії в Гуменнім, котру закінчів у 1951-ім році і пак продовжовав штудії на Академії вытварных умень в Празі, яку абословав у 1957-ім році. По закінчіню штудій вернув ся на выходну Словакію, наперед до Кошыць. Од 1960-го року учів на Універзіті Павла Йозефа Шафарика в Пряшові, здобыв тітулы доцента і професора і в Пряшові жыє доднесь.

Як сімпатізант русиньского возродного руху по 1989-ім році брав участь на вшыткых выставках русиньскых вытварных умелців, орґанізованых Русиньсков обродов, в тім чіслі і на меджінародній выставці русиньскых малярів у Шарішскій ґалерії в рамках Світового конґресу Русинів у 2003-ім році в Пряшові. Такой у 1990-ім році быв і співосновательом і першым председом Общества Енді Варгола. У 2004-ім році дістав Премію Енді Варгола за свій вклад до вытварного уменя. Окрім того здобыв многы іншы оцініня.

Творчость експеріментатора Шафранка

В рамках выставкы, котру мож теперь видіти в Кошыцях, є наіншталованых 26 Шафранковых творів, образів і пластік, котры малярь і скулптор вытворив од 1960-ых по 1990-ты рокы.

Значіня Шафранковых творів є предовшыткым в авантґарнім думаню, єксперіментованю, чім дав великый вклад і до пряшівского вытварного жывота, котрый од половины 19-го столітя заоставав за сусідніма Кошыцями. Шафранко став рівноцінным з кошыцькыма ровесниками як Александер Екердт ці Юрай Бартус, і є єдным з найвызначнішых выходословацькых вытварників другой половины 20-го столітя.

В його творчости спаяють ся домашні традіції з новыма напрямами світового уменя. Належав ку вытварникім, котры занимали ся абстрактом. Як першый на Словакії запровадив таке, як техніку ready-made (найдженый предмет) ці техніку dripping.

Родак з Туря Пасікы не зістав лем коло образів, в його творчости мож найти мальбы, обєкты з керамікы, смалту, тапісерії, ґрафіку і монументално-декоратівны творы.

Шафранково походжіня, то, што дістав у своїм дітинстві, так само мало вплив на його творчость. Реліґіозны мотівы грають в його творах вызначну роль. Образ під назвов Мати Боже з дітинов із 1968-го року назвав історік уменя Томаш Штраусс „Русиньска мадона“. Мотів ікон умелець споїв із втогды актуалным творіньом асамблажи і так выникли „іконы“, „апостолы“ а докінця і „іконостас“, то вшытко барз нетрадічной формы. Умелець ся так модерні вырівнав із своїм обдивом ку іконам.

Покля іде о проходячу выставку, в рамках котрой можеме видіти Шафранковы творы, можеме сконштатовати два минусы. Першым є, же на так вызначного автора експозіція захоплює лем барз малу часть його творчости. Тым другым є, же ку выставці не быв выданый жаден каталоґ, котрый бы Івана Нестора Шафранка міг представити дакус веце.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫК