Почас вікенду 15-го і 16-го авґуста 2020-го року в Клокочові, найвызначнішім путницькім місці Кошыцькой ґрекокатолицькой єпархії, проходив одпуст ку празднику Успенія Пресвятой Богородіці. Віруючі вєдно із своїма єпіскопами пришли помолити ся ку Клокочівскій іконі Пресвятой Богородіці, котра перед 350-ма роками слызыла.
Хоць тот рік быв Кошыцьков ґрекокатолицьков єпархійов з нагоды річніці выголошеный за юбілейный, векшына супроводных подій того року, як і головный проґрам святковань той вынятковой дії про Ґрекокатолицьку церьков, ся з причіны пандемії перенесли на слідуючій рік.
Як інформовав Пресовый центер Кошыцькой єпархії, тогорічный проґрам быв з причіны протиепідеміолоґічных наряджінь простішый, проходив лем на парохіалній уровни.
Екуменічне ґесто
В суботу вечур по попереднім проґрамі была одслужена архієрейска свята літурґія, на котрій брали участь архієпіскоп Кіріл Василь, апостольскый адміністратор Кошыцькой ґрекокатолицькой єпарахії як головный служытель, і владыка Мілан Хаутур, кошыцькый єпарха, котрый мав на літурґії проповідь.
Почас архієрейской літурґії двоми субдіаконы – Мірослав Газі і Ян Якубов прияли з рук владыкы Кіріла діаконське рукоположіня. Покля першый быв рукоположеный про Кошыцьку єпархію, другый буде служыти про потребы Крижевацькой єпархії.
На літурґії брав участь і владыка Ґеорґій Страньскый, православный архієпіскоп михалівско-кошыцькый. На кінцю му владыка Мілан Хаутур подяковав за то, же пришов, і на знак вдякы і приятельства му подаровав панаґію з іконов Клокочівской Богородіці. Православный архієпіскоп ся приговорив участным і выразив тугу, жебы Богородіця веце не мусила пролівати слызы болести, але рыдала радостьов з того, же докажеме довєдна в єднім домі Отця жыти із взаємнов почливостьов, радостьов і порозуміньом.
Суботнє празднованя было закінчене молебеном пред чудотворнов іконов Богородіці, котрый ся вєдно з ґрекокатолицькыма єпіскопами і віруючіма помолив і правослвный архієпіскоп Ґеорґій. Владыка Ґеорґій підкреслив, же Клокочівска Богородіця так зробила далше чудо. Споїла у взаємнім порозуміню „діти сполочных родічів – ґрекокатоликів і православных“.
Путо з базиліков Santa Maria Maggiore
Торжественну архієрейску літурґію в неділю служыв владыка Андрій Пацак, єпарха торонтьскый, за участи вшыткых членів Рады єрархів Ґрекокатолицькой церькви на Словакії: пряшівского архієпіскопа і метрополіты Йоана Бабяка, архієпіскопа Кіріла Василя, аспостольского адміністратора Кошыцькой єпархії, владыкы Мілана Хаутура, кошыцького єпархы і владыкы Петра Руснака, братіславского єпархы.
Проповідь мав архієпіскоп Кіріл Василь, котрый такой на початку оголосив радостну і вызначну новину. На жадость представителів Кошыцькой єпархії архіпресвитер Папской базилікы Santa Maria Maggiore кардінал Станіслав Рылко схвалив припоїня путницького місця Клокочів духовныма звязками з тов римсков базиліков.
„То храм, на престол котрого положыв Папа римскый Адріян ІІ. переклад Святого писма і літурґічны книжкы, котры передложыли на схваліня в Римі нашы славяньскы апостолы свв. Кіріл і Методій. Язык нашых предків тым став літурґічным языком, наша бісіда была посвячена Божым словом і піднята на бісіду престола,“ повів о римскій базиліці владыка Кіріл.
„Восточны церькви по цілі сталітя хосновали в літурґії зрозумілый літурґічный язык. В нашій церькви доднесь хоснуєме і співы в церьковославяньскім языку, котрый є далшов фазов вывоя языка, в котрім співали літурґію в базиліці Santa Maria Maggiore святы Кіріл і Методій, і їх першы славяньскы ученикы,“ продовжовав архієпіскоп.
Недільна торжественна архієрейска літурґія была высылана в прямім телевізнім преносі на каналі Dvojka верейноправного телерозгласу RTVS. Цілый одпуст могли віруючі позерати посередництвом інтернетовой телевізії Logos.
Жрідло фотоґрафій: grkatke.sk.
ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА