В Карпатскым Лісі (Karpacka Puszcza) можут зробити 20 мікрорезерватів природы, котры дозволят сохранити стары дерева і підпорити охорону поростів і птахів. Утворит спомнены резерваты Фундация Природнича Спадковина во спілпрацы з краківском ґрупом Mercator Medical.
Є шанса, жебы на обшыри Карпатского Ліса створити 20 мікрорезерватів. Новы зоны охороны мают сохранити стары, часто памятниковы дерева. Завдякы тому на іх терені обняты особливом охороном будут рідкы поросты і птахы, в тым нечысленны в Польщы беркуты, крикуны ци чорны боцаны.
Ґорлиці, Лося, Команча
О утворіня мікрорезерватів буде внескувала Фундация Природнича Спадковина. То орґанізация, котра од парунадцетьох років діє для сохраніня природничого дідицтва, особливі погранича Польщы, Словациі і Украіны.
Двадцет зон охороны, о котрых утворіня внескує фундация, буде зголошеных на обшыри 15 карпатскых надлісництв: Ґорлиці, Лося, Рыманів, Дукля, Команча, Динів, Балигород, Березів, Тисна, Ліско, Лютовиска, Бірча, Ступосяны, Устрикы Нижні та Красічын. Возникніня мікрорезерватів спричынит, што під охороном будут не лем становиска хороненых птахів і поростів, якы вымагают зоновой охороны, але тіж з нима стары дерева, котры дают сохраніня вельом інчым ґатункам.
Як пояснят Радослав Міхальскій, презес Фундациі Природнича Спадковина, то як раз на тых деревах своі гнізда закладают беркуты. «Іх кількіст в Польщы рахує ся на 25-30 пар, а векшіст з них выступує в Карпатах. Гын, высоко над земльом першы тыжні жытя прожывают крикуны. Стары дерева в безлюдных місцях выберают тіж чорны боцаны. А ниже, в дуплах, гнізда закладают інчы ґатункы, серед них і найменшы совы Европы – сычы воробинны. Жебы хоронити гніза, треба хоронити дерева перед вытинаньом і закладати гын мікрорезерваты природы» – пояснят Р. Міхаловскій.
Жызновскій тіж для природы
Утворіня мікрорезерватів буде можливе завдякы фінансовій підпорі ґрупы Mercator Medical для Фундациі Природнича Спадковина. Mercator Medical продукує єдноразовы рукавиці і достарчат єдноразовы медичны материялы, єй презесом є др Вєслав Жызновскій.
«Захованя природничой спаковины та забезпечыня дому дикым звірятам то єден з найвекшых вызовів сучасного світа. Мусиме сохранити тоты нечысленны, незопсуты чловеком просторы, жебы сме не лем мы, але і будучы поколіня, могли быти близко первістной натуры» – коментує др Жызновскій.
Завдякы діяльности Фундациі Природнича Спадковина в Карпатскым Лісі дотепер повело ся утворити 144 зоны для беркутів, крикунів, сычів воробинных, чорного боцана і поростів. Двадцет дальшых, котры має фінансувати ґрупа Mercator Medical, буде зголошеных до кінця 2021 рока. Кошт зробліня єдной зоны до 1000 зл.
«Mercator Medical є од самого початку соспільні одповідяльном фірмом. Консеквентні дбаме о розвиток локальных соспільности, в котрых функцийонуєме» – коментує презес заряду др Жызновскій.
Др Вєслав Жызновскій є тіж властительом мікровыдавництва, котре печатало м.ін. книжкы звязаны з лемківском спадковином, а то моноґрафію Вільхівця авторства Миколая Ґабало пн. «Ольховец Лемків втраченый» та книжку про весільны обряды авторства Болеслава (Василя) Баволяка нп. «Лемківскє весіля в Святковій Великій».