В Камяній, але може і в Лабовій ци Угрині

На обшыри ґміны Лабова будут вертіти, жебы найти джерела лікуючой воды. Специялисты уважают, што є она не лем в Камяній, але і в інчых селах.

Камяна, котра находит ся при повітовій дорозі, асоциює ся головні з медом – є гын велика і знана пасіка «Барць» (Камяна то днес відомый во світі центр пчолярства, в тым і апітерапіі). То медовый рай, што притігат туристів, любителів медовых выробів і лісовых вандрівок.

Чудовый мед, чудова вода?

Нам Камяна асоциює ся головні з тым, што є то місце роджыня Миколая Малиняка (1851-1915), єдной з жертв лаґру в Талергофі. Миколай Малиняк был священником, професором семінариі і русиньскым писательом. Не смотрячы на чужы ідеолоґіі, часто выступувал проти дискримінациі Русинів в Австро-Угорскій Монархіі.

Село, з котрого вышол Малиянк, може неодолга быти курортом, а точно – быти обнятым курортном зоном. «Стрефа даст нам вхід в світ курортів. Будеме мочы промувати нашу ґміну через лікуючы приметы» – подає Славомир Рыбарскій, заступця війта ґміны Лабова. «Жебы тото зробити, мусиме заоферувати не лем наш чудовый мед з Камяной. Мусиме тіж найти воду. І то таку, што буде одповідала стандардам мінеральной воды. На тій основі будеме старати ся о званя курорту» – дополнят.

«Робиме над тым уж од парох років» – зазначат Рыбарскій. «Два рокы тому робили сме картуваня терену, з котрого вышло, што маме гев лікуючу воду. Іде о щавы, але радше не такы до питя як креничанка ци мушынянка, але такы до купаня. Тепер мусиме тото потвердити. Нашым головным проблемом є, што джерела той воды не сут нияк удокументуваны. Мусиме перезначыти вельо грошів, жебы тото провірити і удокументувати» – обяснят Славомир Рыбарскій.

Не лем в Камяній

Ґміна Лабова плянує зробити три верчыня глубокости коло 100 метрів. Дозволят они провірити, ци сут гын джерела з мінеральном водом. «Головным місцьом є Камяна, але то не мусит быти лем тота місцевіст» – зазначат Рыбарскій. «Джерела сут тіж в Лабовій ци Угрині. Іщы сме не рішыли, де зробити верчыня. Анализуєме, котры місця дадут найвекшы шансы на одкрытя джерел» – дополнят.

Важным елементом буде провірити выдайніст джерел, жебы окрислити, ци буде мож іх хоснувати для курортных цілів. Вступны баданя дают знаня, што є то якістна вода, але потвердити може лем глубокє верчыня. Цілый процес то не дост, же коштовна справа (власти ґміны рахуют єй кошт на найменше 1,5 млн зл), то іщы долга. Вшытко може заняти аж і пару років. Потрібны будут іщы баданя климату.

Як Камяна буде обнята курортном стрефом, то буде мала додаткову нагоду до розвитку. Жытелі будут мочы отверати господарчу діяльніст під кутом туристикы, ґміна буде могла ввести курортну оплату. Окрем того, самоуряд буде міг старати ся о грошы перезначены на курортны ґміны, робити інвестициі.

Фот. krynica.pl