В Гуменнім одсвятковали День Русинів Словакії

12-ый юн є Світовым конґресом Русинів (СКР) од 2009-го року схваленый як День Русинів Словакії. Уж традічно з нагоды того дня Русиньска оброда на Словеньску, членська орґанізація СКР, орґанізує централны святкованя. Тот рік першый раз святковало ся в Гуменнім.

Неділя 9-го юна 2024-го року належала в Гуменнім Русинам. Якраз в тім місті, котре тот рік має і тітул Місто културы 2024, обыли ся централны святкованя Дня Русинів Словакії. Русиньска оброда на Словенську як головный орґанізатор могла тото русиньске торжество зреалізовати і вдяка підпорі Міста Гуменне, Вігорлатьского музея в Гуменнім і Церьковній ґімназії святого Йоана Златоустого.

Погода змінила проґрам

Святкованя почали уж в ранных годинах, коли были одслужены літурґії при нагоді Дня Русинів Словакії в ґрекокатолицькім і православнім храмі в Гуменнім.

Хоць орґанізаторы плановали, же културный проґрам пополідне почне в сканзені Вігорлатьского музея, де суть будовы і з русиньскых сел того реґіону, погода не вызерала найліпше, зато на послідній момент тото змінило ся.

Вдяка барз доброму приступу з боку Вігорлатьского музея проґрам о першій пополідне наконець одштартовав на дворі красного і зреконштруованого каштеля, котрый колись належав Друґетам.

На дворі каштеля привітала вшыткых участных директорка музея Зузана Кощова, а пак вже роль модератора перевзяла Маріянна Железна, котра, самособов, вказала і свій музичный талент.

В каштелю в дашто веце як півгодіновім проґрамі  были курто посередництом музичных выступлінь одпрезентованы окремы русиньскы реґіоны. Своїх представителів мали окресы Пряшів, Стара Любовня, Бардейов, Свідник, Снина, Меджілабірці, а самособов і Гуменне.

Хоць перша часть проґраму не одбыла ся в сканзені, не є што бановати. Двір каштеля привітав нашых інтерпретів і участників досправды щіро, і красны просторы додали тому святкованю своє чаро. Навеце, тадь родина Друґетів так само є повязана із русиньсков історійов, а не мало.

Ку памятнику Штефаніка

По презентації реґіонів святочно, з русиньскыма флаґами, флаґом Словацькой републікы і Европской унії, наслідовав кройовый поход центром міста – по пішій зоні, і Русины выпараджены в кроях різных реґіонів, при співі народных співанок, заінтересовали вшыткых, котры в тім часі были в місті.

Русины в Гуменнім не мають памятник, памятну таблу ці бюсту, котры бы припоминали даякы особности русиньской історії, но орґанізаторы схосновали то, же в центрі міста є памятник Мілана Растіслава Штефаніка, словацького політіка і діятеля, котрый мав велику заслугу на основаню Чехословацькой републікы у 1918-ім році.

Делеґація Русиньской оброды вєдно із вшыткыма участниками походу пришла ку памятнику Штефаніка, де положыли ся вінці. Куртый приговор на тім памятнім місці мав председа Русиньской оброды на Словеньску Мартін Караш.

Тот припомянув, же меджівойнова Чехословакія, до котрой были приєднаны і русиньскы теріторії, включно Підкарпатьской Руси, была державов, в рамках котрой Русины годны были ся народно і політічно еманціповати, а на кінцю дістали, хоць на куртый час, і автономію. Зато Русины і такым способом хотіли оддати честь єдному з тых, котры взяли ся за тото діло, жебы основати державу, в котрій і Русины могли свободно розвивати ся.

Поход пак продовжовав далше центром міста, аж ся участны дістали перед будову Містьского културного центру, в салі котрого пак вже продовжали святкованя ґалапроґрамом.

Коло 200 выступаючіх і поздоровліня од пріматора

То, же місто і музей актівно приступили при підпорі русиньского торжества, і пропаґовали тоту подію, было видіти, бо на ґалапроґрам чекала до посліднього місця наповнена сала, а многы уж лем стояли.

На святкованя до Містьского  културного центру пришов і пріматор міста Гуменне Мілош Мерічко, предноста Окресного уряду в Гуменнім і єдночасно посланець Пряшівского самосправного краю Ондрей Мудрый, як і пять містьскых посланців під веджіньом посланкыні Луціаны Гоптовой, котры ся зорґанізовали і фінанчно підпорили святкованя Дня Русинів Словакії в Гуменнім.

Участны были і членове Выконного выбору а Дозорной рады Русиньской оброды на Словеньску, ці старостове русиньскых сел.

Модераторка Маріянна Железна на початку запросила святочно одкрыти ґалапроґрам пріматора міста і председу Русиньской оброды на Словеньску. Як повів пріматор Гуменного Мілош Мерічко, в Гуменнім жыє много людей русиньского походжіня, і зато быв радый, же тото святкованя першый раз орґанізовало ся якраз в тім місті, навеце в році, коли має Гуменне тітул міста културы.

Сам повів, же належыть меджі тых, котры мають русиньске походжіня, а на кінцю свого приговору повів і дашто по русиньскы. Мерічко так само выразив надію, же хоць першый раз робили ся централны святкованя в Гуменнім, же то не было послідній раз, і же Русины в тім місті мають своє місце.

Пак вже продовжовали святкованя споминаным ґалапроґрамом, на котрім брало участь коло 200 выступаючіх із споминых окресів Пряшів, Стара Любовня, Бардейов, Свідник, Гуменне, Снина і Меджілабірці.

Публіка мала можливость видіти співацьку ґрупу Літманівка з Літмановой, Наталію Кучову, Ліану і Стефані Ковачовы, Фолклорный колектів Маковіця, Фолклорный колектів Хемлон, Фолклорный колектів Хемлонячік, Вінчік з Кленовой, Тріо Маґуровых, ґрупу Зорніця, Сосну із Збійного, Зарубу з Няґова, Маріянну Железну і далшых.

Дві і пів годиновый проґрам публіка оцінила великым аплавзом, што лем потвердило, же выбрати про тогорічны святкованя Гуменне было правилным рішіньом.

Святкованя продовжують

Хоць централны святкованя одбыли ся в неділю 9-го юна, події ку Дню Русинів Словакії продовжують. В понедільок 10-го юна Театер Александра Духновіча привітать Духновічів Пряшів 2024, уж 23-ій річник в декламації.

В середу 12-го юна, коли точно є День Русинів Словакії, Фолклорный ансамбель Рутенія вєдно з Округлым столом Русинів Словакії орґанізує святкованя в столиці Словацькой републікы – в Братіславі. Проґрам ку Дню Русинів Словакії одбуде ся в мадярьскім Танечнім театрі Ifjú Szivek.

Окремы святкованя Дня Русинів Словакії орґанізує у співпраці з Русиньсков обродов і місто Меджілабірці. Тоты святкованя одбудуть ся в суботу 15-го юна.

Фотоґрафії: Автор і Місто Гуменне.