В суботу 11-го новембра 2023-го року в Абрановцях, Пряшівского окресу, припомянули собі сто років од народжіня владыкы Йоана Гіркы, семого пряшівского єпархы. В роднім селі владыкы одкрыли з той нагоды памятну таблу і бусту. Інфомровав о тім говорця Пряшівской архієпархії Михал Павлишиновіч.
З нагоды сторічніці народжіня владыкы Йоана в містнім Храмі Рождества Пресвятой Богородіці владыка Петро Руснак, апостольскый адміністратор Пряшівской ґрекокатолицькой архієпархії, одслужыв торжественну літурґію, котру вєдно з ним служыв кошыцькый римокатолицькый архієпіскоп-митрополіта а єдночасно председа Конференції єпіскопів Словакії Бернард Бобер, емерітный кошыцькый єпарха владыка Мілан Хаутур, і понад 40 священиків.
По закінчіню літурґії наперед участным приговорив ся отець Андрій Руснак, бывшый особный секретарь владыкы. Передседа Конфедерації політічных вязнів Словакії Петер Сандтнер у своїм приговорі высловив радость із той події, бо героїв темного комуністічного періоду не треба забывати. Вірючім припомянув, же владыка Йоан перешов веце арештами, наприклад в Пряшові, Ілаві ці Кошыцях, но ани там не забыв, же є священиком і выконовав духовну службу меджі своїма сполувязнями.
Віцепріматор Пряшова Петро Крайняк оцінив добры односины і добру співпрацу меджі містом Пряшів і єпіскопскым урядом, кедь на єпіскопскім стілці быв владыка Гірка.
„В днешнім секуларізованім світі потребуєме особности, жебы вказовали напрям нашій молодежи. То быв і замір при осаджіню бусты отця єпіскопа Йоана Гіркы в середині села, котра буде вшыткым ідучім коло ньой припоминати семого єпарху Пряшівской єпархії,“ повів у приговорі Крайняк.
По приговорах наслідовало одкрытя памтяной таблы на фасаді містной церькви, котру посвятив влалдыка Мілан Хаутур, якый од владыкы Гіркы прияв єпіскопску хіротонію у 1992-ім році, і пять років быв помічным єпіскопом в Пряшові при єпархови Гіркови.
Участны пак ішли на гріб владыкы Йоана, де ся помолили панахіду, і літурґічнов процесійов пак перешли до середины села, де была одкрыта буста бывшого пряшівского єпархы, котрой автором є скулптор Любомір Пурдеш.
Йоан Гірка
Владыка Йоан Гірка (16. 11. 1923 р. – 10. 4. 2014 р.) народив ся до рольницькой родины ґрекокатоликів у Абрановцях. Выштудовав Ґрекокатолицьку руську реалну ґімназію в Пряшові, пак приголосив до Духовной семінарії в Пряшові а владыка Павел Петро Ґойдіч го по штирьох роках штудій послав до Прагы, де здобыв абсолуторію з теолоґії у 1949-ім році. В тім самі році быв рукоположеный на священика.
В році 1950, по такзванім Пряшівскім соборі і зрушіню Ґрекококатолицькой церькви в Чехословакії з боку комуністічных властей, не перешов на православя, крыв ся і тайно выконовав службу душпастыря. Двараз быв у 1950-ых роках одсудженый на арешт, пак робив у дакілько цівілных професіях.
У 1968-ім році почас Пражской яри подарило ся обновити Ґрекокатолицьку церьков у Чехословакії, хоць з обмеджінями. В децембрі того самого року Папа римскый Павел VI. призначів Йоана Гірку за апостольского адміністратора Пряшівской єпархії з правами єпархіалного єпіскопа. Чехословацькы власти на тото дали позволіня аж в році 1969 з тым, же не дозволили його выменованя за єпіскопа. Церьков рядив як ордінарій без єпіскопской хіротонії.
Аж по політічных змінах, в децембрі 1989-го року, Папа римскый Йоан Павел ІІ. выменовав Йоана Гірку за пряшівского єпарху. Єпіскопске рукоположіня прияв 17-го фебруара 1990-го року. На тій посаді быв до децембра 2002-го року, коли став емерітом. В періоді, коли владыка Йоан Гірка быв пряшівскым єпархом, подарило ся наповно обновити Ґрекокатолицьку церьков, їй інштітуції, храмы. Церьков, котра по роках утиску могла ся слободно розвивати, пережывала першый розквіт.