8-го мая 2015р. умер у свого сына в Празі бывшый соліста – танечник втогдышнього „Піддуклянського українського народного ансамблю“, днесь русиньского Піддукляньского умелецького народного ансамблю Юрко Ватащін, знамый „розножкарь“ і „скорчкарь“, родак із села Вырава на Лабірщіні.
Народив ся 24-го октобра 1939 р. до родины, де уж было пять сестер. А то по восьмох роках по сестрах, як ся його отець вернув зо зарібків із Канады. Як штудент середньой школы занимав ся соловым танцьом, ходив по конкурзах. Хореоґрафы ПУНА Меланія Нємцова і Еміл Сметана такой обернули увагу на молодого талентованого танечника, а як пришов на конкурз до театру, ціла сала танцьовала і такой быв приятый до колектіву. В ПУНА быв од року 1958. Скоро ся став солістом і в ансамблю протанцьовав 23 років. На добу ПУНА, танцьованя по селах, містах, дома і за граніцями, роздаваня радости, веселости – на тот час найвекшой славы колектіву, любив Юрко Ватащін все споминати. Із своїма парадныма танцями – польков, коломыйков, скоками, розножками походив нелем наш русиньскый реґіон, тляпкали му у Франції, Німецьку, Голандії, Швайцарії, Анґлії, Америці, Канаді, Булґарії, на Україні і многых іншых державах світа.
Каждому перед очами остануть його чародійны розножкы і дякуючі йому были салы набиты до посліднього місця. Каждый хотів видіти тото чудо, што ся двигало аж попід повалу.
Блаженый покій і вічная память!
(На фотоґрафії: Плаґат ПУНА з його загранічного турне, на котрім є Ю. Ватащін з його розножков.)
ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА