Україна прияла зміны в законі о народностных меншынах. Не вшыткы з єднакыма правами

Верьховна рада Україны в пятніцю 8-го децембра 2023-го року прияла зміны до дакотрых законів Україны. Як інфомровали україньскы медії, депутаты мали зміны до законів внести з акцептаційов експертных оцінок Рады Европы і їй орґанів, котры дотуляють ся прав народностных меншын.

Новелізації дотуляли ся Закона о містній самосправі на Україні, Закона Україны о высшій освіті, Закона Україны о освіті, Закона Україны о забезпечіню функціонованя україньского языка як державного, Закона Україны о повній общій середній освіті, Закона Україны о медіях, і Закона Україны о народностных меншынах (комунітах) Україны.

За зміны в тых законах, якы были закомпонованы до єдного законопроєкту, голосовало 317 депутатів україньского парламенту.

Крітіка Будапешту тырвать

Київ мінив законы з намагов наповнити очекованя Европской унії, жебы му было дозволене почати приступовы їднаня, но такой в тот самый день крітічны голосы пришли із сусіднього Мадярьска, котре довгодобо крітікує народнустну політіку Україны, а не є ани за то, жебы з Українов теперь зачінали ся споминаны приступовы їднаня.

Вырішіня народностной політікы Україны было єднов із основных пожадавок Брусела в рамках можливости зачати з Українов приступовых їднань.

Державный секретарь Міністерства загранічных діл Мадярьска Тамаш Менцер такой в пятніцю на соціалній сіті Facebook написав, же рішіня україньского парламенту буде предметом детайлной аналізы.

„Но вже теперь є ясным, же новелізація закона є далеко од навернутя до стану прав, котры мала мадярьска меншына в році 2015,“ додав Менцер. Якраз по анексії острова Крим Російов і стратов контролі над частями двох выходных областей Україны україньскы депутаты зачали схвальовати законы, котры обмеджовали права народностных меншын.

Україньскый меншыновый закон

Закон о народностных меншынах (комунітах) Верхьовна рада Україны прияла 13-го децембра 2022-го року. Закон быв такой крітікованый. Текст наконець дістав ся і перед Венеційску комісію, котра робила аналізу того закона.

В юні того року комісія публіковала свою аналізу, в котрій рекомендовала зміны в данім законі, але і в далшых законах, котры дотуляють ся прав народностных меншын.

Векшына рекомендацій дотуляла ся хоснованя языка народностных меншын. Венеційска комісія окрім іншого вызвала на розшыріня права робити події ці іншы діла в меншыновых языках про вшыткых людей, і вышмарити повинность тлумачіти вшытко на україньскый язык.

Фаховці Рады Европы так само жадали переоцінити обовзякы повязаны з выдаваньом книг в языках народностных меншын, уточнити вопрос перекладу написів офіціалных назв і общіх інформацій ці прияти методіку хоснованя языків народностных меншын в урядах.

Рекомендації дотуляли ся і ревізії законів, головно што до „обмеджіня слободы хосновати язык меншын і розділного справованя ся односно языків меншын“, як і права на приступ ку масмедіям в языках меншын через зрушіня языковых квот в Законі о медіях. Так само Венеційска комісія жадала далшый одклад зміны освітньой сістемы, яка мала быти од высшых клас уж лем в україньскім языку, а продовжіня переходного періоду.

Зміны, котры ся прияли

Схваліньом законопроєкту, котрый мінить высше споминаны законы, меншыны в дакотрых припадах будуть мати ліпшу сітуацію, в порівнаню із станом перед схваліньом, но тоты зміны і далше не давають в многых припадах права меншынам такы, якы мають меншыны в іншых европскых країнах, а ани такы, якы были перед роком 2015 на Україні.

Нова леґіслатіва наприклад ґарантує, же высокы школы собі можуть выбрати язык навчаня, але то лем в тім припаді, же, по перше, іде о пріватну высоку школу, і по друге, же язык навчаня є офіціалным языком Европской унії. Припоминаме, же офіціалныма языками Европской унії суть лем языкы членьскых держав.

І так уж в тім пункті видіти дві обмеджіня. Закон говорить лем о пріватных высокых школах, а так само язык навчаня не може быти языком меншыны, котра жыє на Україні, но їй „матерьска“ держава не є членом Унії, або котра ани не мать „матерьску“ державу. В тім припаді, і кедь лем теоретічно, можеме ся бавити о діскрімінації Ромів, Русинів ці Молдаванів.

В класах або ґрупах, котры учать ся в языку народностной меншыны, знова лем в тім языку, котрый є офіціалным языком Европской унії, ґарантує ся право хоснованя того языка в освітнім процесі, але лем попри державнім языку.

Середня освіта про членів народностных меншын у своїм  материньскім языку, покля тот язык є языком Европской унії, є ґартантованя в тім припаді, же середню освіту почали до 1-го септембра 2018-го року. Втогды мають право продовжати в здобываню освіты у своїм языку одповідно до правил, якы існовали до початку чінности Закона Україны о забезпечіню функціонованя україньского языка як державного.

Новелізації прияты Верьховнов радов Україны дозволяють в рамках реалізації прав корінных народів і народностных меншын, жебы были в їх языках пошырьованы матеріалы аґітації перед выборами, но мусять быти і в україньскім языку.

Припоминаме, же статус корінного народа Україны, мають лем кримскы Татары, Караїмы і Кримчакы, і тот статус є задефінованый окремым законом.

Што до пожадавкы, жебы мінімално 50 процент вшыткых книжковых выдань за календарьный рік мусили выдавництва робити на державнім языку, тота не буде односна на продукцію, котра выдає ся на кримскотатарськім языку ці языках далшых корінных народів або народностных меншын, а так само на продукцію, котра выдає ся на языках, котры суть офіціалныма языками Европской унії.

Так само ся схвалило, же особы, котры належать до народностных меншын, а языкы котрых суть офіціалныма языками Унії, і реалізують право на навчаня у своїм языку в державных, сельскых, містьскых ці подниковых школах, можуть здобывати основну середню і фахову середню освіту в тых языках, з вынятком предметів, котры суть повязаны з навчаньом україньского языка, і котры ся учать на державнім языку.

Телевізны высылателі, котры окрім высыланя на державнім языку высылають і в языках народностных меншын, котры суть офіціалныма языками Унії, в языках меншын, котрых дотулять ся охрана Европской харты реґіоналных або меншыновых языків, мусять мати проґрамы на державнім языку в квотах не менше як 30 процент.

Навчаня україньского языка як державного буде обовязковым у вшыткых освітніх інштітуціях, хоць освіта може быти і в языках Европской унії.

Выняткы про російскый язык

Высше спомянута зміна, што до телевізного высыланя не дотулять ся російского языка. В припаді російского платить, же быв вызнаный Верьховнов радов Україны за язык державы-аґресора або державы-окупанта, і так не має права, котры односять ся на іншы меншыновы языкы.

Обще в приятых змінах платить обмеджіня языків народностных меншын, котры суть державным языком державы, яка была вызнана україньскым парламентом за аґресора або окупанта, і то без часового горізонту. В тім припаді то заміряне выключно на російскый язык.

Народна депутатка Іріна Геращенко, котра є співавторков законопроєкту, ся высловила по приятю тых змін, же „выконуючі рекомендації Венеційской комісії сьме спасли сполочность од потенціалного знижіня ролі україньского языка в освіті, масмедіях, выдаваню книжок і од грозьбы русіфікації країны“.

Навеце, іщі в новембрі того року Ольга Стефанишина, віцепремєрка Україны про европску і евроатлантічну інтеґрацію, высловила ся, же на Україні ани жадной російской меншыны не є.

„На Україні не є російской меншыны. Не є! Не є ани єдного леґално зареґістрованого общества, котре бы ся ідентіфіковало як російска меншына. Суть Українці, дакотры бісідують по російскы. Я з Одесы, кедь бісідую, бісідую по україньскы, як хочу, бісідую і по російскы. І не треба мі до того Москалів, ани рішінь Венеційской комісії,“ повіла втогды віцепремєрка, котру цітовав портал Європейська правда з тым, же за їй словами „Европска комісія тому розуміє“.

Припоминаме, же за офіціалныма даныма із єдиного дотеперь реалізованого списованя жытелів на Україні з 2001-го року і україньскы джерала пишуть о Росіянах як найвкешій меншыні на Україні, котра втогды творила 17,3 процента населіня.

Не вшыткы з єднакыма правами

По детайлнішій аналізі приятых змін законів мож конштатовати, же Україна многы зміны зробила лем на око, з намагов вказати ся в добрім світлі перед Бруселом, і надійов на початок приступовых їднань, але в реалности ся тяжко в дакотрых припадах будуть реалізовати права народностных меншын.

І кедь выхабиме выключіня російского языка з тых прав, подля высше спомянутых крітерій є в припаді наприклад Ромів, Білорусів або Молдаванів так само неможливе реалізовати дакотры языковы права, бо їх языкы не суть языками Европской унії.

Далшы обмеджіня суть внесены наприклад в тім, же при высокых школах языковы права односять ся лем на пріватны школы.

Припоминаме, же кебы єднако поступали країны, якы суть членами Европской унії, пак бы в Польщі, на Словакії, в Мадярьску ці в Румунії не могли існовати україньскы школы, на Словакії бы не міг быти україньскый язык ани урядным в дакотрых селах, кедьже україньскый язык не є офіціалным языком Европской унії, а Словакія не знать ани термін коріннных народів, на котры бы ся односили выняткы.

Новелізації законів так розшырили дакотры права, но ани здалека не так, як то знаме в країнах Европской унії. Тоты права не суть ани універзалны про вшыткы меншыны і языкы, а роблять ся з них выняткы.

Приятьом змін далше не є рішеный ани русиньскый вопрос, кедьже Русины дотеперь не суть вызнаны на Україні як окрема народностна меншына, не дістали ани статус корінного народа, а хоць суть вызнаны од 2007-го року в рамках Закарпатьской области Україны, не мають жадных прав.

Покля бы і статус народностной меншыны дістали, їх язык не офіціалным языком Европской унії, кедьже Русины ани не мають „матерьску“ державу, і так бы ся на них дакотры языковы права подля тых змін ани не односили.

Вертаючі до слов віцепремєркы Україны, же на Україні не є російской меншыны, бо не є реґістрована жадна орґанізація, котра бы ся ідентіфіковала як російска меншына, припоминаме, же на Україні є зареґістрованых дакілько русиньскых орґанізацій, котры суть актівны, діють, суть преставителями Русинів, корінного народа, але статус меншыны Київ не признавать ани Русинам.