Презентуєме другу част інтервю з долголітнім учытельом лемківского языка, Укачом Возняком. Вывчыл вельо діти і молодежы з Ліґниці і околиц. Старал ся защыпити не лем знаня рідной бесіды, але так само любов до свого. Спід його крыл вышол не лем першый матуриста з лемківского языка, але такой до той поры сумарично найбільше чысло вшыткых матуристів. З початком тілько што зачатого нового шкільного рока 2019/2020, Укач Возняк офіцияльно закінчыл учытелюваня.
Наше інтервю было зняте іщы вчас активного вчыня. То дальша, але не остатня стріча з учытельом з Ліґниці. Першу з них найдете за тым мотузком. Долов продолжаме нашу зачату бесіду. Зосередиме ся головно на актуальных проблемах і кадровых браках, як тіж часто браку комперенций учытелів до вчыня рідного языка. При нагоді реченого тексту, рекомендуєме актуальну статю, про стан вчыня лемківского языка в Польщы в текучым шкільным році.
Што діти найвеце інтересує на лекциях? Ци може познаваня лемківскых співанок, смішок, оповідань, або радше як раз познаваня азбукы, правил писаня? Яку видите методику, жебы трафити до найменьшых?
Тых найменьшых предовшыткым треба навчыти азбукы. І то барз докладні. Потім, треба тоту азбуку стосувати. Писати слова, розшыряти материял. Хоснувати Буквар, котрый єст основный на тым етапі розвитку. Але хоснувати і інчы джерела, котры сут тепер доступны. Ціле щестя – маме підручникы, книжкы. А тоты елементы, што были в звіданю, то можут ся зачати аж товды, коли дітина єст в пятій, шестій клясі і высше. Товды мож бесідувати о тым, што таку дітину інтересує. Мам такы діти, котрыма можу ся похвалити, же іщы єст надія, же даколи тото вшытко потягнут.
Были сте учытельом, од котрого вышол першый матуриста з лемківского языка. Ци дальше молодіж намагат ся при одповідній помочы приступувати до нашой матуры?
До той поры мал єм двох кандидатів. В тым році (2019 р. – доп. ред.) тіж мам двох. На другій рік напевно тіж буде єдна особа, так што заінтересуваня єст. Не вшыткы хотят здавати. Може ся боят, але сут такы, же самы приходят і хотят. Нашмарюют тоту роботу, жебы як найвеце вытягнути з того языка, і з літературы, і з поезиі, і з пісні. Принаймі єст кусцьок меду до того вшыткого.
Тепер звіданя дакус з другого боку. Якы видите найвекшы проблемы во вчыню лемківского языка? Ци на заході бракує учытелів, ци бракує може місц, де могли бы сме вчыти языка, ци нам бракує підручників, або інчых помочы?
Для ня єст проблем такій, же не маме місця. Одповіднього, огріваного, чыстого, приємного, де мож бы было приготувати так тоту салю, же як приде молодіж, жебы ся она чула так, як перше на Лемковині. Хоц я ся старал такы обставины зробити. Рисункы єм такы робил, малюнкы з горами, зо штырьома порами рока. В сали повісил єм на стіні знимкы вшыткых нашых передовых люди, але вшытко тото мало сенс лем в тым часі, коли єст тепло.
Факт, же нам дали вчыти в Школі но. 10 в Ліґници то єст барз файне, але мы выміняме ся з науком реліґіі і як были сме в будинку Стоваришыня Лемків, а церков єст близко, то могли сме ся выміняти. Лем през єдну доріжку перейти і єдны діти были на реліґіі, другы на лемківскым, і наоборот. В тій хвили єст такій наказ президиі, же треба быти там, де они вызначат. Правда, там єст тепло, чысто і так дальше, але я мушу носити вшыткы книжкы, якы мам, котры бы могли бы лежати на столах в одповідній сали до лемківского. Молодіж могла бы од рукы выберати си словникы і інчы книжкы, а так – я ношу тото в торбах і не здає тото еґзаміну. А іщы час-до-часу єст так, же салі сут заняты, не все мож там быти, де систематичні ся одбывают лекциі. І тепер діточкы мусят іти з реліґіі до школы през штырі крижуваткы. То не найліпше з огляду на безпеку. Днеска тото є основне. Родиче мусят чекати на подвірци при церкви, а другы чекати на подвірци при школі. Утруднят нам тото роботу. Ту єст як раз єдна з причын, же не все можут приходити діточкы так, жебы лекциі давали ліпшы ефекты. Мам на мысли тото, же кєд бы приходили трираз в тыжни, то бы была лекция ту лемківского, там реліґіі. Часом мушу так вести лекциі, же мам на занятях і з першой клясы, і з третьой клясы, і з шестой клясы, і з ґімназиі. Мушу лекциі лучены вести, а товды обнижат ся рівен каждой клясы, бо мусиме в тым же часі робити пару річы нараз. Люде приізджают зо Срьоды Сльонской, ци деси там од Вроцлавя, ци ту по 25-30 км. Сут проблемы з доіздом, з ріжныма інчыма річами. Тото вшытко веде ґу тому, же вшыткы зачынаме ся знеохочати до той роботы.
Єм ся іщы звідал Вас про учытелів. Ци сут кандидаты? Виджу, же бракує нам кадры, же то проблем. Ци, подля Вас, учытель лемківского языка, повинен быти то тот, хто скінчыл лемківску філолоґію, або може то быти каждый, лем старчыт, жебы хоц дакус бесідувал по лемківскы?
Трудно мі ту вырокувати. Барз добрі бы было, жебы мал скінчену філолоґію, а окрем того, жебы был учытельом. Учытелюваня не єст простом професийом. Днеска єст інакше. Перше бывало, же жебы прейти тот процес вывчыня учытеля, треба было скінчыти педаґоґічный ліцей, учытельскє студиюм, а і высшы студиі. Як учытель прешол вшыткы тоты етапы, знал психолоґію, дидактику і інчы річы, котры были потрібны. В ліцеях были рыхтуваны учытелі до вчыня каждого предмету. В тій хвили того ніт. В тій хвили єст інчый систем і інча процедура.
Верну до того, што было в звіданю. Кєд бы был чловек з одданьом до свого, то на рівни основной школы може вчыти. Незалежні до того,. ци має тоту філолоґіючну освіту, або ніт. Зато же, як то ся гварит, вчыти себе найперше, а пак там, де треба. Все мож ся вывчыти о тых пару лекций допереду. Певно, же найліпше коли єст учытель, котрый не мусит ся рыхтувати, бо має тото вшытко в єдным пальци, але тяжко з тым є днеска, бо молоды не горнут ся до того, жебы быти учытелями. Трудніст єст така, о чым єм перше радил. Добрі єст вчыти в такій школі, де єст вшытко на місци. Ту не єст так. Кєд іде о вчыня лемківского, то учытель самому мусит дуже чытати, презерати вшыткы часописы, книжкы. Добрі, же сут тоты книжкы, барз хвалю люди, котры повыдавали тоты книжкы до вчыня, они барз сут нам помічны. Так, што є то тяжка робота, але так як єм уж повіл, кєд єст преконаня до свого і дахто бы хотіл ся кусцьок помордувати, то єст можливе. Но, але ци нашы молоды люде мают такє преконаня? Може сут такы…
/дальше буде/